Провадження № 33/821/511/24 Справа № 695/3447/23 Категорія: ч. 5 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Бойко Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
04 грудня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участі захисника Пічкура С.В., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 23.08.2024 р.,
якою ОСОБА_1 , який народився
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, має
вищу освіту, не працює, розлучений, проживає
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 5 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн., -
Відповідно до постанови суду, 25.08.2023 р. о 20:20 год. на р. Дніпро в адміністративних межах с. Матвіївка судноводій ОСОБА_1 керував маломірним гумовим човном «Sprut 320» з увімкненим двигуном «Fisher» з явними ознаками сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права під час складання протоколу та розгляду справи. В протоколі про адмінправопорушення зазначено «судноводій керував маломірним гумовим човном», однак не зазначено хто судноводій, за якими критеріями гумовий човен віднесено до категорії маломірних човнів не зазначено, з явними ознаками сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей.
Диспозиція ч. 5 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння….
Об'єктом адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпека на річковому транспорті та маломірних судах.
Об'єктивна сторона виражається у формі керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння….
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Суб'єкт правопорушення - спеціальний, а за ч. 5 ст. 130 КУпАП- судноводій.
Визначення поняття судна міститься в Законі України «Про внутрішній водний транспорт». Законодавець визнав вид судна, зокрема «мале судно», але такого плавучого транспортного засобу як маломірний гумовий човен - не передбачено, крім того перелік видів суден наведений у ч. 5 ст. 130 КУпАП є вичерпним. Суд належним чином не дослідив наявні у справі докази, неповно та не всебічно перевірив їх належність та відповідність чинному законодавству, що потягло за собою порушення норм матеріального права.
Суд не дослідив Закон України «Про внутрішній водний транспорт», а саме вимоги до малих суден, вимоги щодо їх реєстрації, вимоги до судноводіїв таких суден, тощо. Є певні критерії за якими те чи інше судно можна віднести до категорії малого судна, а також особу, яка ним керує до категорії судноводія.
В матеріалах справи наявний лист Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 6.06.2024 р., у якому зазначено що згідно з перевіркою наявних в адміністрації судноплавства журналів, відсутні відомості щодо видачі посвідчення судноводія малого/маломірного судна та міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном ОСОБА_1 .
Апелянт зауважує, що він не є особою яка має право керування малими суднами, тобто судноводієм, а тому не є суб'єктом адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 130 КУпАП, але зазначений документ проігноровано та не досліджено.
Вважає, що ані працівниками поліції при складанні адміністративних матеріалів, ані судом при розгляді справи про адмінправопорушення і винесенні оскаржуваної постанови не встановлено всіх необхідних елементів складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 130 КУпАП внаслідок чого провадження підлягає закриттю згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд належним чином інформувався про тимчасову непрацездатність та об'єктивної неможливості взяти участь в судових засіданнях, але в зв'язку з наближенням граничного строку притягнення до відповідальності, проігнорував об'єктивну неможливість апелянта прийняти участь в судовому засіданні, але позбавив апелянта права на захист (клопотання про відкладення розгляду справи неодноразово надавалися до суду). Вважає що суд допустив спрощений підхід до судового розгляду справи про адмінправопорушення.
В порушення практики ЄСПЛ суд самостійно відредагував фабулу адмінправопорушення, відшукував докази на користь обвинувачення. В протоколі про адмінправопорушення серії ВАБ № 412301 не зазначено що судноводієм є саме ОСОБА_1 , але суд визначив ОСОБА_1 судноводієм, що є неприпустимим.
В протоколі про адмінправопорушення зазначено, що судноводій керував маломірним гумовим човном «Sprut 320», з увімкненим двигуном «Fisher», а не малим судном.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення особи яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 та його захисника Пічкура С.В. які підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю складу адмінправопорушення, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, при цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 2564-256 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Суд першої інстанції правильно встановив, що 25.08.2023 р. о 20:20 год. на р. Дніпро в адміністративних межах с. Матвіївка судноводій ОСОБА_1 керував маломірним гумовим човном «Sprut 320» з увімкненим двигуном «Fisher» з явними ознаками сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачене адмінстягнення у виді накладення штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк десять діб, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується протоколом про адмінправопорушення серії ВАБ № 412301 від 25.08.2023 р., згідно якого судноводій ОСОБА_1 25.08.2023 р. о 20:20 год. на р. Дніпро в адміністративних межах с. Матвіївка керував маломірним гумовим човном «Sprut 320» з увімкненим електродвигуном «Fisher» з явними ознаками сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився; рапортом командира взводу № 2 роти з обслуговування водних об'єктів УПП в Черкаській обл. А. Гаркавого, згідно якого 25.08.2023 р. о 20:20 год. патрулюючи р. Дніпро в адміністративних межах с. Матвіївка Золотоніського р-ну Черкаської обл. у складі екіпажу «Агат-503» на службовому катері «UMS-600», спільно з капітаном поліції Горовенком Я.В., було помічено човен «Sprut 320», що рухався з увімкненим електродвигуном «Fisher», яким керував судноводій ОСОБА_1 . В подальшому, в ході спілкування, у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння очей, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер або пройти огляд у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився.
Під час складання працівником поліції протоколу про адмінправопорушення за ч. 5 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 був присутнім, копію протоколу отримав, зауважень, заперечень, тощо на протокол та дії працівників поліції не висловлював, підписав протокол, а тому суд першої інстанції прийняв протокол про адмінправопорушення як належний і допустимий доказ, з чим погоджується і апеляційний суд.
Зазначені докази, досліджені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції, узгоджуються між собою та підтверджуються відеозаписом події.
Переглянувши відеозапис, доданий до матеріалів справи, апеляційний суд встановив, що дійсно 25.08.2023 р. о 20:20 год. на р. Дніпро в адмінмежах с. Матвіївка, працівники поліції на патрульному катері підпливли до гумового човна. Запитали у судноводія чи знає він про заборону виходу на воду в Черкаській обл., крім того повідомили, що у людей з гумового човна не бачили ознак незаконного лову риби, але повторно запитали чи знають перебуваючи у гумовому човні люди про заборону виходу на воду. Також, працівники поліції повідомляють судноводія про відеофіксацію та пропонують надати документи для перевірки. Документів при собі особи, які перебувають у гумовому човні, не мають. По базі даних працівники поліції встановлюють особи, які перебувають в гумовому човні - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які не мають при собі взагалі жодних документів. Судноводій ОСОБА_1 керував човном за допомогою електровесла, в нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейських пройти огляд ОСОБА_1 відповів відмовою та поліцейські переходять до складання протоколу про адмінправопорушення. Після складання поліцейські зачитують вголос протоколи про адмінправопорушення, а саме за ч. 1 ст. 117 КУпАП та за ч. 5 ст. 130 КУпАП. На відеозапису зафіксовано що ОСОБА_1 не погодився з доводом поліцейського, що в нього червоне обличчя, давав пояснення про електровесло.
Відеозапис є повним, вичерпно інформативними, безстороннього характеру, відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
На переконання апеляційного суду документи у справі про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють такі правові відносини та які є предметом судового розгляду.
Суд правильно кваліфікував дії правопорушника за ч. 5 ст. 130 КУпАП, а саме керування ОСОБА_1 маломірним гумовим човном «Sprut 320» з двигуном «Fisher» з явними ознаками сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв'язку з порушеннями норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Ніякі обставини чи причини не звільняють водія/судноводія від проходження такого огляду, відмова від проходження огляду має наслідком адмінвідповідальність за ч. 5 ст. 130 КУпАП. За таких обставин докази перебування в стані сп'яніння для правильного розгляду справи не потрібні, а тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адмінправопорушення, він не судноводій, судно просто стояло на воді і не рухалося, а вони ловили рибу, в його діях відсутній склад правопорушення - є необґрунтованими.
Факт відмови осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за правовим змістом є правопорушенням.
Постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адмінстягнення ухвалена 23.08.2024 р. Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП, адмінстягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Суд першої інстанції в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 адмінстягнення.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд під час перегляду справи в разі відсутності підстав для зміни судового рішення взагалі не застосовує інститут накладення стягнення, а тому він не пов'язаний вимогами ст. 38 КУпАП.
Апеляційний суд має перевірити, чи додержався суд першої інстанції вимог ст. 38 КУпАП, а вказані вимоги, як встановлено вище - виконані, стягнення накладено в межах строку, визначеного ст. 38 КУпАП.
Апеляційний суд не вбачає порушення права на захист під час судового розгляду в суді першої інстанції через те, що оскаржувана постанова була винесена без участі правопорушника, тому що ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкової участі правопорушника під час розгляду цієї категорії справ.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 130 КУпАП, доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 130 КУпАП, дав належну оцінку доказам по справі та призначив стягнення в межах санкції статті.
Крім того, суд першої інстанції ретельно дослідив та перевірив під час судового розгляду питання чи є гумовий човен, яким керував судноводій ОСОБА_1 , маломірним судном і дійшов висновку, що так, є та, відповідно, на нього розповсюджуються як вимоги КУпАП, так і вимоги ЗУ «Про внутрішній водний транспорт».
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для то-го, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).
Стосовно доводів апеляції, що суд самостійно редагував фабулу адмінправопорушення та відшукував докази на користь обвинувачення, апеляційний суд вважає їх безпідставними, тому що з матеріалів справи, які надійшли до суду, цілком логічно випливає, що вони були складені стосовно громадянина ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції не мав можливості не вказати у фабулі правопорушення про іншу особу, а бо про те, що особа не встановлена чи інше.
Проте, згідно матеріалів справи, а саме інформації Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, відомості щодо видачі посвідчення судноводія малого/маломірного судна та міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном ОСОБА_1 відсутні (а. пр. 46).
З огляду на ці обставини та приймаючи до уваги, що відмінність адмінправопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним, враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену у абз. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, що суди не в праві застосовувати стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Тому, враховуючи ці обставини, згідно ст. ст. 23, 33 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу та змінити постанову суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 23.08.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 130 КУпАП - змінити.
Виключити із мотивувальної та резолютивної частин постанови Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 23.08.2024 р. стосовно ОСОБА_1 накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк 1 рік, в іншій частині постанову суду залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.