Справа № 635/923/22 Номер провадження 11-кп/814/2008/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
12 грудня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020220000000179, за апеляційною скаргою із внесеними змінами та доповненнями прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2024 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220000000179 від 14.02.2020, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України.
Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, що в обвинувальному акті не наведено детальних обставин та конкретних фактів, які свідчать про ознаки організованої злочинної групи, суперечності та неконкретність формулювання обвинувачення, на підставі якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні направляється до суду, свідчить про те, що органом досудового розслідування неповністю визначено коло обставин, що підлягають дослідженню під час судового розгляду та впливають на визначення правової кваліфікації інкримінованих злочинів, що перешкоджає призначенню судового розгляду, під час якого передбачено оголошення обвинувального акту та роз'яснення суті обвинувачення, яке в такому формулюванні не може бути зрозумілим обвинуваченим особам та обмежує їхнє право на підготовку до захисту, що може призвести до порушення принципів змагальності та рівності сторін у кримінальному процесі.
Крім того суд зазначив, що невідповідність анкетних відомостей потерпілих, перешкоджає призначенню судового розгляду, оскільки здійснення судового провадження за відсутності потерпілих, яких належним чином не повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до ст. 412 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі із внесеними змінами та доповненнями прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу районного суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Вказує, що судом прийнято рішення в порушення вимог ст.ст. 318, 323 КПК України, відповідно до яких участь обвинуваченого у судовому засіданні є обов'язковою, що унеможливлює здійснення судового провадження за його відсутності.
Посилається, що 05.09.2024 підготовче судове засідання відбувалося лише за участі колегії суддів у складі суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , за участі секретаря ОСОБА_15 , прокурора ОСОБА_16 та захисника - адвоката ОСОБА_10 , що у будь-якому разі повністю порушує як засади, так і процедуру здійснення кримінального провадження.
Зазначає, що під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що відповідно до копії довідки №3517 від 15.07.2024, яка видана командиром військової частини НОМЕР_1 , обвинувачений ОСОБА_12 з 08.07.2024 перебуває на військовій службі у зазначеній військовій частині. Така інформація підтверджується і копією наказу ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ДП «Клінічний санаторій «Роща»» №246/1-к від 08.07.2024.
Вказує, що у зв'язку із вказаними обставинами 05.09.2024 стороною захисту та стороною обвинувачення ініційовано перед судом питання про зупинення кримінального провадження №12020220000000179 від 14.02.2020 в частині обвинувачення ОСОБА_12 на підставі ст. 335 КПК України, але вказані клопотання судом було повністю проігноровано та не розглянуті.
Крім того раніше, під час судового провадження до сторони обвинувачення надійшли відомості про те, що 12.05.2023 обвинувачений ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер на території с. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області, про що видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 18.05.2023, у зв'язку з чим, прокурором 04.07.2023 подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження №12020220000000179 від 14.02.2020 в частині обвинувачення ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.146 та ч. 3 ст.149 КК України, - на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з його смертю, але вказане клопотання судом було повністю проігноровано та не розглянуто.
Вказує, що без зупинення провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 (на виконання вимог ст. 335 КПК України) місцевий суд не зміг би розпочати проведення підготовчого судового засідання, а без закриття провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 (на виконання вимог п.2 ч. 3 ст. 314 та п.5 ч. 1 ст.284 КПК України) - місцевий суд не зміг би завершити проведення підготовчого судового засідання.
Зазначає, що під час вирішення питання про повернення обвинувального акту прокурору суд першої інстанції необґрунтовано відхилив доводи сторони обвинувачення про те, що вимоги ст. 291 КПК України дотримано у повному обсязі та прокурором сформульовано обвинувачення із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
Зокрема вказує, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні містить відомості, які має містити обвинувальний акт, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України до обвинувального акту долучені реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки обвинувачених про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільних позовів потерпілих, а також самі цивільні позови потерпілих.
Також зазначає, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дію обвинуваченого. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Разом з цим вказує, що місцевий суд погодившись із доводами сторони захисту про недоведеність ознак вчинення в складі організованої групи у інкримінованих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочинах, прийнявши рішення про повернення обвинувального акту прокурору з цих підстав, фактично застосував інститут повернення кримінальної справи розслідування, який втратив чинність з 19.11.2012.
Також зазначає, що під час вирішення питання про повернення обвинувального акту прокурору суд першої інстанції дійшов хибного висновку про невідповідність анкетних відомостей деяких з потерпілих.
Вказує, що у обвинувальному акті зазначено адреси потерпілих, які останні надавали стороні обвинувачення під час досудового розслідування, тобто до початку широкомасштабної військової агресії Російської Федерації по відношенню до України, що розпочалось з 24.02.2022.
Крім того зазначає, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначено повернення обвинувального акту прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України як наслідок неявки потерпілих до суду.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з доповненнями та просила її задовольнити з підстав у ній наведених. Захисник та обвинувачені заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважали ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою та просили залишити її без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Частиною 4 ст. 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України ґрунтується на тому, що в обвинувальному акті не конкретизовано обставини вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими саме в складі організованої групи, а також на тому, що в обвинувальному акті зазначені невідповідні анкетні відомості потерпілих, за якими суд не зміг їх викликати в судове засідання.
Однак такі мотиви суду є надуманими, оскільки кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неконкретністю обвинувачення та невідповідністю анкетних даних потерпілих. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
За наявного нормативного регулювання неповнота, необґрунтованість, неконкретність та невідповідність обвинувачення, відсутність доказової бази щодо вчинення обвинуваченими дій, які містять ознаки злочинів, не є предметом оцінки на підготовчому засіданні. Така оцінка може бути здійснена лише в ході розгляду кримінального провадження по суті пред'явленого обвинувачення, що прямо передбачено ст. 337 КПК України.
При поверненні обвинувального акта прокурору суд не врахував, що відповідно до ст. 23 КПК України, дослідження доказів відбувається безпосередньо під час судового розгляду, де суд детально встановлює всі обставини вчинення кримінального правопорушення, досліджує докази та процесуальні документи, здобуті та прийняті в т.ч. на досудовому слідстві.
Разом з тим, і без прямих вказівок зміст обвинувального акта може вказувати, які саме протиправні діяння та обставини, за яких їх вчинено, стали підставою для підозри та обвинувачення особи, а щодо певних складів кримінальних правопорушень окреме зазначення форми вини, мотиву, мети взагалі не вбачається необхідним, оскільки сама диспозиції статті закону про кримінальну відповідальність їх чітко передбачає.
Окрім того, п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України дійсно передбачає, що обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), що було виконано прокурором при зверненні до суду з обвинувальним актом.
Неможливість виклику судом в судове засідання потерпілих за вказаними в обвинувальному акті даними, не свідчить про невиконання прокурором наведених вище вимог КПК.
З огляду на викладене, апеляційна скарга прокурора є цілком обгрунтованою, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу із внесеними змінами та доповненнями прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2024 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220000000179 від 14.02.2020, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4