Номер провадження: 33/813/2256/24
Номер справи місцевого суду: 521/5874/24
Голоdуючий у першій інстанції Засядьвовк О. Д. Доповідач Копіца О. В.
28.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці ДМС України Цуркан Н.В. на постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 08.08.2024 відносно:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в респ. Молдова, Штефан Водський р-н., громадянки респ. Молдова, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про закриття провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. респ. Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч. 6 ст. 481 МК України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУПАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до матеріалів справи, 07.02.2024 о 12:01 год. в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Старокозаче-Тудора», ВМО № 3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в напрямку до України із території Молдови, по смузі руху «зелений коридор», у якості пішохода прибула громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ). Під час здійснення митного контролю та перевірки документів встановлено, що відповідно до інформації АСМО «Інспектор» розділу «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску», за паспортними даними громадянки Єначі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у попередніх періодах ввезено на митну територію України транспортний засіб, по якому відсутні відомості щодо подальшого вивезення, а саме: 18.09.2018 громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 , ввезла на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб особистого користування, легковий автомобіль «FORD FOCUS» реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , країна реєстрації Болгарія (BG), через Пункт пропуску «Старокозаче - Тудора», відділу митного оформлення № 1 митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС. Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 07.02.2024 відсутня.
З метою продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування легкового автомобіля «FORD FOCUS» реєст. номер НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_3 , країна реєстрації Болгарія (BG), в митні органи громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 не зверталась. На момент перетину кордону, зазначений автомобіль перебуває на митній території України. Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку громадянка респ. Молдови ОСОБА_2 не надала.
Таким чином, громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перевищила встановлений п. 3 ст. 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, а саме, легкового автомобіля «FORD FOCUS» реєст. номер НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_3 , країна реєстрації Болгарія (BG), більше ніж на тридцять діб.
За результатами розгляду протоколу про порушення митних правил, суд 1-ої інстанції дійшов висновку про те, що інформація стосовно не вивезення транспортного засобу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у встановлені строки містилась у програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДФСУ, а тому була відомою митному органу станом на дату закінчення строку тимчасового ввезення, однак протокол щодо неї за порушення митних правил в редакції закону, яка діяла на той час та яка передбачала більш м'яке стягнення за вчинені нею дії, складений не був.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник Одеської митниці ДМС Цуркан Н.В. вказує на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою з таких підстав:
- строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 18.09.2019, відповідно саме з 18.09.2019 почалась бездіяльність громадянки респ. Молдови ОСОБА_1 щодо виконання обов?язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення, оскільки такі дії розпочинаються з початку вчинення таких дій і продовжуються до їх виявлення або припинення;
- громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 не зверталася до митних органів з відповідними заявами про поміщення т/з в митний режим знищення або руйнування, окрім того, не надавала жодних доказів та поважних підстав не вивезення транспортного засобу у встановлений законодавством строк, не цікавилася ходом справи та не вжила заходів для виконання умов для звільнення її від адміністративної відповідальності;
- оскільки датою виявлення правопорушення є 07.02.2024, воно є триваючим, відповідно строки для накладення адміністративного стягнення не сплили;
- відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю. Цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю. Автоматизований контроль із застосуванням управління ризиками здійснюється із використанням інформаційних технологій, у тому числі АСУР. Великий об'єм громадян та товарів, які цілодобово перетинають митний кордон України у напрямках як на в'їзд, так і на виїзд з України не дозволяє фізично відстежити кожного потенційного порушника митних правил, вказане можливе лише за допомогою Єдиної автоматизованої системи митних органів України, яка є професійною системою з певними технічними характеристиками та можливостями. Таким чином виявлення вказаного порушення митних правил стало можливим лише під час безпосереднього переміщення громадянки респ. Молдови ENACHI VALENTINA через митний кордон України, адже саме таким чином функціонує Єдина автоматизована система митних органів України, яка автоматично формує повідомлення про наявність можливого порушення митних правил у діях особи, яка безпосередньо перетинає митний кордон України.
За таких обставин, представник Одеської митниці Цуркан Н. просить скасувати постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 08.08.2024 та постановити нову, якою громадянина респ. Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накласти стягнення відповідно до санкції статті.
Апеляційний суд позбавлений можливості повідомити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про дату та час судового засідання, оскільки судові повістки за межі території України наразі не відправляються, вказаний у матеріалах справи контактний номер телефону не обслуговується, водночас представник Одеської митниці Бурчо І. направила на адресу апеляційного суду клопотання, в якому просила розглядати апеляційну скаргу за її відсутності, викладені доводи просила задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги представника митниці, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
За приписами ст.ст. 486, 489 МК України суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною 6 ст. 481 МК України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
За приписами ч.ч. 6, 7, 8 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування. Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації. Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги представника митниці, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржена постанова загалом відповідає вимогам МК України та КУпАП з огляду на такі обставини.
Так, як вбачається із матеріалів, які надані апеляційному суду, 07.02.2024 о 12:01 год. в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Старокозаче-Тудора», ВМО № 3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в напрямку до України із території Молдови, по смузі руху «зелений коридор», у якості пішохода прибула громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Під час здійснення митного контролю та перевірки документів встановлено, що відповідно до інформації АСМО «Інспектор» розділу «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску», за паспортними даними громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у попередніх періодах ввезено на митну територію України транспортний засіб, по якому відсутні відомості щодо подальшого вивезення, а саме: 18.09.2018 громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 , ввезла на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб особистого користування, легковий автомобіль «FORD FOCUS» реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_3 , країна реєстрації Болгарія (BG), через Пункт пропуску «Старокозаче - Тудора», відділу митного оформлення № 1 митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС. Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 07.02.2024 відсутня.
При цьому, в Одеську митницю з метою продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування вказаного легкового автомобіля громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 НОМЕР_4 не зверталась. На момент перетину кордону, автомобіль «FORD FOCUS» реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуває на митній території України. Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку громадянка респ. Молдови ОСОБА_1 не надала.
Апеляційний суд погоджується із доводами представника митниці відносно наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України з таких підстав.
Частиною 6 ст. 481 МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
За вчинення вказаного правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Вказане правопорушення є триваючим, оскільки це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція викладена у постанові КАС у складі ВС від 11.04.2018 у справі №804/401/17.
Водночас, матеріали справи не містять відомостей відносно того, що ОСОБА_1 до теперішнього часу вживалися будь-які заходи, спрямовані на вирішення питання щодо вивезення зазначеного транспортного засобу будь-яким із способів за межі митної території України або з приводу звернення до митного органу з приводу продовження строків, які встановлені для тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України.
Окрім того, Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 внесено зміни до ст. 481 МК України. Вказані зміни повинні були набрати чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Відповідно до викладених змін, стаття 481 МК України містить у собі 6 частин.
Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 16.05.2019 строк набрання чинності таких змін збільшено зі 180 до 270 днів, а тому редакція ч. 6 ст. 481 МК України набула чинності 22.08.2019.
Відтак, у будь-якому разі початком вчинення ОСОБА_1 порушення є 18.09.2019, відповідно станом на вказану дату набрала законної сили ч. 6 ст. 481 МК України та факт порушення відбувся під час дії зазначеної норми Митного Кодексу України.
Водночас апеляційний суд погоджується із висновками суду 1-ої інстанції з приводу того, що на момент розгляду справи відносно ОСОБА_1 в місцевому суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення.
Так, приписами п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил визначені ст. 467 МК України, відповідно до ч. 1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Водночас, приписами ст. 38 КУпАП встановлені строки накладання адміністративного стягнення за вчинення різних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП.
При цьому, системний аналіз ст. 38 КУпАП свідчить про те, що граничний строк накладання адміністративного стягнення становить два роки з дня його вчинення.
Апеляційний суд вважає, що в зазначеній справі має істотне значення саме момент виявлення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981 (далі-Порядок)
Розділом ІІ Порядку визначені особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення.
При цьому, Главою 5 цього Розділу врегульовано питання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення, та частиною першою передбачено, що контроль за дотриманням умов митного режиму тимчасового ввезення покладається на митницю оформлення.
Частиною 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС.
До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про:
-поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення;
-засоби, застосовані для ідентифікації товарів;
-дозволи, надані митним органом на неодноразове переміщення через митний кордон України товарів протягом строку дії митного режиму тимчасового ввезення;
-дозволи (загальні дозволи) на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок без оформлення МД або книжки А.Т.А.;
-продовження строку тимчасового ввезення;
-строк, установлений митним органом для реекспорту;
-передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення;
-проведення митного огляду;
-складення протоколу про порушення митних правил;
-накладення арешту або тимчасове вилучення тимчасово ввезених товарів у справі про порушення митних правил;
-завершення режиму тимчасового ввезення;
-припинення режиму тимчасового ввезення.
Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.
В свою чергу, ч. 4 Розділу ІІ Порядку визначено, що наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених ст. 336 МК України.
Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається відповідно до положень ст. 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення.
За приписами ч. 1 ст. 320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками.
Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Відповідно до ч. 4 ст. 337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Більш того, Главою 77 передбачені взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами підприємницької діяльності
Згідно з ч. 1 ст. 558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.
Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митні органи зобов'язані передавати Державній прикордонній службі України та органам Національної поліції інформацію щодо транспортних засобів та осіб, стосовно яких митними органами виявлено порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів та/або строків переміщення транспортних засобів у митному режимі транзиту, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.
З метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов'язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:
- транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;
- транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені МК України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.
Із аналізу зазначених норм вбачається, що саме митні органи здійснюють контроль, в тому числі щодо виявлення порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з використанням ЄІАС та аналізу відомостей з цієї системи щодо завершення режиму тимчасового ввезення, припинення режиму тимчасового ввезення, та зобов'язані у разі такого виявлення повідомляти Державну прикордонну службу України та органи Національної поліції у випадках, коли особа, що порушила такі строки та не була присутня при складенні протоколу про порушення митних правил.
Тобто, протоколи про порушення митних правил, у разі виявлення митними органи порушення строку тимчасового ввезення, можуть складатись і за відсутності особи, і саме в таких випадках митний орган зобов'язаний самостійно виявляти та фіксувати такі порушення, а не лише під час перетину відповідною особою державного кордону (як в даній справі) під час перевірки наявності відомостей про тимчасове ввезення такою особою на митну територію України транспортного засобу.
Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд доходить висновку, що у митного органу при безперешкодному доступі до ЄІАС та наявності в ній відомостей про строки тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», вже існувало беззаперечне право на внесення такого транспортного засобу до категорії ризикового та зобов'язувало надати таку інформацію до Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції, з метою якнайшвидшого встановлення місця знаходження вищезазначеного транспортного засобу та ОСОБА_1 як особи, що його тимчасово ввезла на митну територію України, та відповідно невідкладно скласти протокол про порушення митних правил за ст. 481 МК України.
Однак, митними органами таких дій вчинено не було, оскільки протокол про порушення митних правил №155/50000/24 було складено лише 07.02.2024, під час перетину ОСОБА_1 державного кордону України, тобто більш ніж через 5 років з моменту порушення нею строку тимчасово ввезення автомобіля, що на переконання апеляційного суду вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Доводи представника митниці з приводу того, що виявлення вказаного порушення митних правил стало можливим лише під час безпосереднього переміщення громадянки респ. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) через митний кордон України, адже саме таким чином функціонує Єдина автоматизована система митних органів України, на переконання апеляційного суду не можуть бути підставою для накладення стягнення на особу, оскільки обрахунок строків накладення стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці. Митниця як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників наділена відповідними засобами та можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних документів.
За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Апеляційний суд під час розгляду зазначеної справи також враховує практику ЄСПЛ (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. theUnited Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Водночас, апеляційний суд наголошує, що відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, суд 1-ої інстанції, встановивши, що на час розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності закінчився строк накладення адміністративного стягнення на законних підставах закрив провадження із посиланням на приписи п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Провадження у справах про порушення митних правил згідно ст. 487 МК України здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що оскаржена постанова є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 467, 471, 527, 529 МК України, апеляційний суд-
постановив:
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці ДМС України Цуркан Н.В. -залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 08.08.2024, якою було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина респ. Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч. 6 ст. 481 МК України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КК України у зв'язку закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца