Номер провадження: 11-сс/813/1942/24
Справа № 947/35396/24 1-кс/947/15626/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 12.11.2024, якою повернуто його скаргу на бездіяльність слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві в межах к/п №620241500200001724 від 23.09.2024
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було повернуто скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді його клопотання від 14.10.2024 про здійснення слідчих дій в межах к/п №620241500200001724 від 23.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Мотивуючи своє рішення про повернення скарги, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 звернувся зі скаргою на бездіяльність слідчого стосовно не розгляду його клопотання від 14.10.2024 лише 11.11.2024, тобто поза межами встановленого вимогами КПК України строку на оскарження бездіяльності слідчого та не порушив питання про поновлення пропущеного строку, а також не долучив до скарги документи, на підставі яких можна було б відстежити перебіг строків.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її постановленою із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступні обставини:
- посилання слідчого судді на те, що його процесуальне становище в межах к/п №620241500200001724 не визначене не відповідають дійсності, натомість, в даному кримінальному провадженні він має процесуальний статус заявника та потерпілого, оскільки саме він звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення та в подальшому - із клопотанням до слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_7 від 14.10.2024 про здійснення слідчих дій;
- поза увагою слідчого судді залишилось те, що слідчий, в порушення вимог ст. 220 КПК України, не розглянув його вищевказане клопотання про здійснення слідчих дій;
- твердження слідчого судді з приводу того, що ним не було подано клопотання про поновлення строку на подання скарги на бездіяльність слідчого не відповідає дійсності, натомість, в прохальній частині поданої скарги він просив поновити йому строк на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого;
- всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК України, слідчим суддею в резолютивній ухвалі зазначено про можливість апеляційного оскарження ухвали до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси, в той час як апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити у повному обсязі та зобов'язати слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_7 розглянути його клопотання від 14.10.2024 про здійснення слідчих дій та надати аргументовану відповідь.
Учасники провадження в судове засідання апеляційного суду не з'явились, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Заявник ОСОБА_6 до початку апеляційного розгляду подав заяву, в якій просив апеляційний розгляд проводити без його участі у зв'язку із процесуальною зайнятістю, а також вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, водночас прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 також подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі у зв'язку із процесуальною зайнятістю, а також зауважив на тому, що апеляційна скарга заявника підлягає задоволенню через допущені слідчим суддею порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі учасників процесу та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 404 КПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз оскаржуваного судового рішення дає підстави стверджувати про те, що воно приписам вищевикладеної норми кримінального процесуального закону не відповідає з огляду на наступні обставини.
Положеннями ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні на досудовому провадженні.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, серед іншого, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з положеннями п.п. 1 та 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу, а також якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Разом із тим, ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Вимогами ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Апеляційним судом встановлено, що 11.11.2024 заявник ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді його клопотання від 14.10.2024 про здійснення слідчих дій в межах к/п №620241500200001724 від 23.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (а.с. 1-2).
При цьому, в прохальній частині поданої скарги заявник ОСОБА_6 просив поновити йому пропущений строк на звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого, а також зобов'язати слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_7 розглянути його клопотання від 14.10.2024 про здійснення слідчих дій в межах к/п №620241500200001724 та надати аргументовану відповідь на нього.
Оскаржуваною ухвалою слідчого Київського райсуду м. Одеси від 12.11.2024 зазначена скарга заявника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого була повернута останньому у зв'язку із пропуском передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України 10-денного строку на оскарження бездіяльності та не порушенням клопотання про його поновлення (а.с. 4).
Проте, на підставі аналізу оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що слідчим суддею фактично не було розглянуто клопотання заявника ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого, не зважаючи на те, що в прохальній частині поданої скарги заявник подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги на бездіяльність слідчого.
За таких обставин, колегія суддів констатує, що слідчий суддя безпідставно, всупереч вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, не розглянув клопотання заявника ОСОБА_6 про поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого та, як наслідок, не ухвалив відповідне рішення за результатами розгляду такого клопотання, натомість, повернув скаргу на підставі пропуску передбаченого законом строку для її подання, чим допустив неповноту судового розгляду, що, як наслідок, перешкодило йому прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Окрім того, викладені в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали висновки містять істотні суперечності.
Зокрема, зауважуючи на тому, що процесуальне становище ОСОБА_6 в межах к/п №620241500200001724 не визначене, слідчий суддя повертає скаргу на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України у зв'язку із пропуском ОСОБА_6 строку на подання скарги на бездіяльність, а не на підставі подання скарги особою, яка не має права оскарження (п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України), посилаючись на те, що потерпілий ОСОБА_6 звернувся до слідчого із клопотанням 14.10.2024.
Відтак, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, при визначенні процесуального статусу ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні, зробив взаємовиключні висновки, при цьому, для усунення сумнівів стосовно наявності у останнього права на подання скарги на бездіяльність слідчого не витребував матеріалів кримінального провадження, а також не здійснив виклику в судове засідання слідчого, бездіяльність якого оскаржується, або прокурора.
Водночас, заслуговують на увагу посилання апелянта на зазначення слідчим суддею в резолютивній частині оскаржуваної ухвали того, що апеляційна скарга на дане судове рішення подається до апеляційного суду через суд 1-ої інстанції - Київський райсуд м. Одеси (а.с. 4, зворотна сторона), натомість, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК України, апеляційні скарги на ухвали слідчого судді подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Разом із тим, зазначена обставина жодним чином не впливає на суть постановленого судового рішення, не свідчить про допущення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та не може бути єдиною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому, за приписами ч. 1 ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При цьому, апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити вимоги заявника ОСОБА_6 у повному обсязі та зобов'язати слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві розглянути його клопотання про здійснення слідчих дій, оскільки прийняття такого рішення, за наявності до того підстав та відповідно до положень ст.ст. 304, 307 КПК України, відноситься виключно до повноважень слідчого судді місцевого суду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги заявника, скасування ухвали слідчого судді та призначення розгляду скарги заявника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого стосовно не розгляду його клопотання про здійснення слідчих дій в суді 1-ої інстанції, іншим слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 24, 214, 303, 304, 309, 370, 404, 407, 409, 410, 412, 415, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд ухвалив:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.11.2024, якою повернуто скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді його клопотання від 14.10.2024 про здійснення слідчих дій в межах к/п №620241500200001724 від 23.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги заявника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві ОСОБА_7 стосовно не розгляду клопотання ОСОБА_6 від 14.10.2024 про здійснення слідчих дій в межах к/п №620241500200001724 в суді 1-ої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4