г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4196/23
Номер провадження 2/213/109/24
12 грудня 2024 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мазуренко В.В.
за участю секретаря Гусарової Т.С.
представники сторін: представник позивача адвокат Романенко О.С., представник відповідача адвокат Арсоєв Р.Т.,
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ладіна Людмила Степанівна про розірвання договору утримання, стягнення матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ладіна Людмила Степанівна, про визнання договору недійсним, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, та в подальшому подано заяву про збільшення позовних вимог, та відповідно до позову,- між позивачем та відповідачем 18.04.2023р. було укладено договір утримання (опікування) особи, що потребує постійного догляду, за яким відповідач зобов'язався організувати та забезпечити утримання (догляд) ОСОБА_1 у вигляді: забезпечення необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами; забезпечення надання утримуваному медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників та персоналу; надання будь-якої іншої юридичної та консультаційної допомоги. Грошова оцінка матеріального забезпечення яке зобов'язався сплачувати відповідач позивачу складає не менше 5000грн. Відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 55000 грн. Крім того стан здоров'я позивача значно погіршився, позивачу необхідно було отримати консультації лікарів, а за договором відповідач зобов'язався забезпечити цим позивача, але позивач не зміг зв'язатись з відповідачем. 25.08.2023р. позивач самостійно звернувся до КП Криворізький ОД ДОР, де йому рекомендували зробити лабораторні дослідження за висновками яких лікар призначить подальше лікування. Загальна вартість необхідних лабораторних досліджень 20745грн. Тобто невиконання умов договору відповідачем спричинило позивачу матеріальну шкоду на суму 75745 грн.. Крім того, такі дії відповідача завдали позивачу моральних страждань на суму 50000грн.
Представником відповідача надано відзив на позов (а.с.38), відповідно до якого він звертає увагу суду, що предметом спірного договору від 18.04.2023р. є зобов'язання відповідача безоплатно забезпечити та організувати утримання та догляд позивача, обумовлено вигляд утримання (догляду), та грошову оцінку такого забезпечення. Звертає увагу, що жодний пункт договору не передбачає обов'язку відповідача сплачувати кошти позивачу. Зазначає, що відповідач здійснював витрати на виконання зобов'язань з догляду та опіки за позивачем, про що додають виписки з банківського рахунку. Вимогу про стягнення матеріальної шкоди у вигляді вартості медичного обстеження є безпідставним, оскільки договір не передбачає обов'язків відповідача сплачувати позивачу кошти. Моральна шкода не підтверджена. Вказує, що відповідач укладав договір не з метою виїхати за кордон. Просив відмовити у позові.
Відповідачем подано зустрічний позов, відповідно до якого 18.04.2023р. між позивачем та відповідачем було укладено договір утримання (опікування) особи, що потребує постійного догляду, за яким відповідач зобов'язався організувати та забезпечити утримання (догляд) ОСОБА_1 . Зазначив, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, але згідно відповіді КЗ ОКЦ МСЕ ДОР від 06.11.23р №5/746 ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю 2 групи, яка потребує постійного догляду. Відповідно до ч.3 ст 203 ЦК України вимогою додержання якої є необхідним для чинності правочину, в тому числі, є те що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Під час розгляду даної справи стороною відповідача було виявлено, що позивач за первісним позовом хоча є інвалідом 2 групи, але не потребує постійного догляду. Щодо цієї обставини відповідач був введений в оману. Просили визнати спірний договір недійсним.
Позивач до суду не з'явився. Представник позивача адвокат Романенко О.С. пояснила, що позивач є інвалідом 2 групи. Позивачем та відповідачем було укладено Договір утримання 18.04.2023р. За даним договором відповідач взяв на себе зобов'язання по утриманню (опікуванні) за позивачем. Також було обумовлено договором, що грошове матеріальне забезпечення відповідачем позивача буде не менше 5000 грн на місяць, але відповідач дане зобов'язання не виконав та не сплачував ці кошти, через що утворилась заборгованість в сумі 55000 грн. Крім того відповідач зобов'язався надавати позивачу медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників та персоналу, але і це зобов'язання не виконав, оскільки позивачу необхідно пройти обстеження на суму 20745грн, які відповідач не надав. Вказана бездіяльність відповідача завдало моральної шкоди позивачу, який є інвалідом 2 групи та розраховував на допомогу відповідача за договором, моральну шкоду оцінює в сумі 50000грн.
Відповідач до суду не з'явився. Представник відповідача - адвокат Арсоєв Р.Т. пояснив, що між сторонами було укладено зазначений договір, але відповідачу не було відомо на момент укладення договору, що позивач не потребує постійного догляду, про це йому стало відомо лише під час розгляду справи. Вважає, що відповідача було введено в оману щодо стану здоров'я позивача, та просять договір визнати недійсним.
Третя особа надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
10.10.2023р. відкрито провадження по справі.
23.11.2023р. витребувано інформацію про перетин кордону відповідачем.
23.11.2023р. поновлено строк для подання відзиву.
16.01.2024р. прийнято зустрічний позов, перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
13.02.2024р. задоволено клопотання про витребування доказів.
09.04.2024р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи (а.с.62-65).
18.04.2023р. між ОСОБА_1 (утримуваний) та ОСОБА_2 (утримувач) було укладено Договір утримання (опікування) особи, що потребує постійного стороннього догляду. Так, відповідно до п.1 ОСОБА_2 зобов'язався безоплатно забезпечити та організувати утримання та догляд за ОСОБА_1 , який згідно Довідки до акта огляду МСЕК серія 12АГГ №173218 є інвалідом другої групи за загальним захворюванням та у якого немає інших осіб, що можуть здійснювати догляд за ним, та у зв'язку з вищезазначеним захворюванням він потребує постійного стороннього догляду. ОСОБА_2 зобов'язаний у встановлені строки та в обсязі передбаченому договором організувати та забезпечити утримання (догляд) ОСОБА_1 у вигляді: забезпечення необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами; забезпечення надання утримуваному медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників та персоналу; надання будь-якої іншої юридичної та консультаційної допомоги. За згодою сторін грошова оцінка матеріального забезпечення яке сплачується ОСОБА_2 . ОСОБА_1 складає не менше 5000 грн на місяць. Дана сума повинна сплачуватись не пізніше двадцятого числа кожного місяця за наступний місяць (а.с.7,105-128).
Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №173218, ОСОБА_1 , дата огляду 28.11.2022р., огляд повторний, друга група інвалідності з 01.12.2022р., причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01.12.2023р. Дата чергового переогляду 10.11.2023р. Висновок про умови та характер праці: не може виконувати ніякі види праці в умовах звичайного виробництва. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: нагляд онколога, лікування у сімейного лікаря. Підстава акт огляду МСЕК №1405 (а.с.117). В Індивідуальній програмі реабілітації інвалідів №1 113 ОСОБА_1 , вказано вид обмеження 13.6 - до трудової діяльності (а.с.118).
15.05.2023р. ОСОБА_2 виїхав з України (а.с.67а), станом на 28.11.2023р. до України не повертався.
Відповідно до Консультаційного висновку спеціаліста від 25.08.2023р. ОСОБА_1 рекомендовано нагляд онколога, ФКС,ОТК, ОЧП, ОМТ з в/в контр, аналізи, біохімічний аналіз крові (а.с.8). Додано прейскурант на медичні послуги ТОВ Медиком кривбас та ВВЗБ №39 Лер-клінік ЛДЦ ТОВ (а.с.9-13).
Позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо виконання вказаного вище договору (а.с.14-15,16)
Відповідно до Виписки про рух коштів по картці від 22.11.2023р. ОСОБА_2 з АТ Універсал Банк, 15.05.2023р. та 09.05.2023р. ОСОБА_2 здійснював операції на суми 100 грн та 4100грн на рахунок НОМЕР_1 (а.с.41-42). Оригінал даної довідки суду не надавався, сторона позивача не заперечувала, що позивачем було отримано вказані кошти.
ОСОБА_2 на обліку в Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради, ніяких видів державної допомоги не отримує (а.с.134).
Представником відповідача здійснювались адвокатські запити, та згідно відповіді Обласного клінічного центру МСЕК Дніпропетровської обласної ради від 06.11.2023р. (а.с.58-65), підтверджено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, але вказано що він не потребує постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, та не потребує постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги
Відповідно до Науково-правового висновку від 08.04.2024р. правові відносини опіки та піклування не виникають і не можуть виникнути із договору утримання (опікування) особи, що потребує постійного стороннього догляду укладеного 18.04.2023р. між сторонами по справі. Такі відносини можуть виникнути в адміністративному порядку - за рішенням органу опіки та піклування, в судовому - за рішенням суду (надано через електронний суд, знаходиться в електронному вигляді в Д-3).
За приписом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Підставою недійсності правочину згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.
За приписами ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В силу статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.
Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України може бути визнаний судом недійсним.
Суд вважає встановленим, що на момент укладення спірного договору 18.04.2023р. позивач за первісним позовом був інвалідом 2 групи, але не був особою що потребує постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, хоча спірний договір утримання випливає саме з того, що ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду, та у зв'язку із чим ОСОБА_2 брав на себе зобов'язання з такого догляду. Суд зазначає, що ОСОБА_1 знав та не міг не знати, що він не є особою яка потребує постійного стороннього догляду. ОСОБА_1 не заперечував при укладання спірного договору 18.04.2023р. що він потребує постійного стороннього догляду, та уклав спірний договір. Суд приймає доводи представника відповідача за первісним позовом, що ОСОБА_2 не було відомо що ОСОБА_1 не потребував постійного стороннього догляду, та він був введений в оману стосовно цих обставин, та бажав укласти такий договір саме з особою яка потребує постійного стороннього догляду, але ОСОБА_1 таким не був. Суд вважає, що в даному випадку не може мати місце помилка, оскільки ОСОБА_1 обізнаний щодо стану свого здоров'я, та не міг не знати що не потребує постійного стороннього догляду.
Таким чином, суд вважає необхідним зустрічний позов задовольнити, визнавши спірний договір недійсним.
Враховуючи, що суд дійшов висновку, що договір є недійсним, первісний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ладіна Людмила Степанівна про розірвання договору утримання, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ладіна Людмила Степанівна, про визнання договору недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним Договір утримання (опікування) особи, що потребує постійного стороннього догляду, укладеного 18.04.2023р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ладіною Л.С., № в реєстрі 760.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача адвокат Романенко Олена Сергіївна, доручення №558 від 21.08.2023р.
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача адвокат Арсоєв Р.Т., свідоцтво №6130/10.
Третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ладіна Людмила Степанівна, 65009, м. Одеса, пров Місячний, 3/22.
Дата складення повного тексту рішення 18.12.2024р.
Суддя В.В.Мазуренко