№ 201/1408/22
провадження 2/201/171/2024
17 грудня 2024 року місто Дніпро
суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у місті Дніпрі питання про прийняття справи і поновлення провадження та призначення справи до слухання по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 10 лютого 2022 року звернувся до суду з до відповідача ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя. Ухвалою судді по цій цивільній справі відкрито провадження, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті в цьому складі суду не слухалася, розглядалися клопотання, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.
Розпорядженням № 14 від 06 грудня 2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, а саме на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року про звільнення у відставку судді ОСОБА_3 , необхідно здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають в провадженні у судді, судову справу № 201/1408/22 передано на повторний авторозподіл.
Протоколом автоматизованого розподілу справу розподілено для розгляду судді Антонюку О.А. та передано канцелярією суду 09 грудня 2024 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд встановив, що позов поданий і оформлений у порядку, встановленому ст. 175 ЦПК України, справа підсудна Жовтневому районному суду міста Дніпропетровська, підстав для відмови у відкритті провадження по справі, повернення позову чи залишення його без руху немає.
Отже, справу слід прийняти до провадження та проводити відповідно до процесуального закону належні дії.
Зважаючи на велику кількість справ, що перебувають у провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська та кількість раніше призначених до розгляду кримінальних, цивільних і адміністративних справ у залах судових засідань, що обладнані для проведення відеоконференцій, в суді обмежена технічна можливість для забезпечення проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції.
Зазначені обставини не сприяють дотриманню судом розумних строків розгляду справи.
Таким чином, існування вказаних об'єктивно незалежних від волі суду обставин, обумовлюють наявні перешкоджання своєчасному розгляду справи та призводять до затягування встановлених цивільно-процесуальним законодавством строків щодо розгляду даної справи в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
З'ясовано, що в судовому засіданні сторонами та їх представниками заявлялися клопотання призначення оціночно-будівельної і авто-товарознавчих експертиз і в зв'зку з цим зупинення провадження в справі на час проведення експертиз. Заявники на своїх клопотаннях наполягали, сторони фактично не заперечували проти цього клопотання, вказавши на його обгрунтованість.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська суду від 12 жовтня 2022 року вказані клопотання були розглянуті та задоволені, експертизи були призначені і провадження в справі зупинено.
Остання експертиза була проведена в листопаді 2024 року і в грудні цього ж року справа була з експертного закладу повернута до суду, тому і стало питання про відновлення провадження в цій справі, оскільки відпали ті обставини, заради яких було зупинено провадження в справі: на час проведення судових експертиз і повернення справи до суду.
Перевіривши матеріали справи, ознайомившись з наданими та добутими доказами, суд вважає можливим провадження по справі відновити у зв'язку з тим, що дійсно призначені судом за клопотанням сторін експертизи проведено, а саме для цього зупинялося провадження в справі, необхідністю вирішення інших процесуальних питань, а також через необхідність подальшого слухання цієї справи і розгляду по ній в передбаченому законом порядку клопотань.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Також суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
У зв'язку з зазначеними обставинами суд приходить до висновку про можливість прийняття справи до свого провадження, відновлення провадження і призначення справи до слухання в підготовчому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 49, 182, 187, 222, 251 - 254, 258 - 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Прийняти до свого провадження вище вказану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя.
Відновити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя та призначити справу до розгляду в підготовчому засіданні га 14.00 годину 29 січня 2025 року.
Справу слухати в загальному провадженні спочатку.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про прийняття до свого провадження (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua..
Ухвала набрала законної сили 17 грудня 2024 року.
Суддя