іменем України
Справа № 210/7061/24
Провадження № 1-кс/210/1924/24
18 грудня 2024 року
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12024041710001520 від 03.12.2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, із вищою освітою, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштованої, має інвалідність 3 групи, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
18 грудня 2024 року до слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, звернулася з клопотанням старший слідчий СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 , погодженим прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових № 12024041710001520 від 03.12.2024 року відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначила, що, ОСОБА_5 02 грудня 2024 року, приблизно о 19 год. 00 хв. перебувала за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_2 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким приміщені кухні вживали алкогольні напої.
Під час спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_8 виразив намір завершити спілкування з ОСОБА_5 та покинути приміщення квартири. ОСОБА_8 перейшов до спальної кімнати зібрав свої речі та почав одягатися. Поведінка ОСОБА_8 обурила ОСОБА_5 та викликала у неї гостру неприязнь до ОСОБА_8 і намір на заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_5 03.12.2024 приблизно о 00 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні спальної кімнати квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, з мотивів гострої неприязні до ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та бажаючи настання таких наслідків, утримуючи в правій руці кухонний ніж, нанесла клинком ножа один удар в область грудної клітини ліворуч ОСОБА_8 , який був звернутий до неї спиною. Після цього ОСОБА_9 пішла в іншу кімнату квартири.
Таким чином, ОСОБА_5 умисно спричинила потерпілому ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пораненням нижньої долі лівої легені по білягрудинній лінії на рівні 7 ребра, гемопневматорекс, яке за своїм характером відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя (п.2.1.3. «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року№6).
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 , кожен окремо, у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та надані слідчим матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваній, вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Дата ратифікації 17.07.97 р., дата набуття чинності 11.09.97р.) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У справі “Єлоєв проти України» (Заява № 17283/02), рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року, суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення “законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою (справа “Буткевічюс проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania), № 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).
Згідно витягу з кримінального провадження № 12024041710001520 від 03.12.2024 року, розпочате досудове розслідування по кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України.
17 грудня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується, окрім визнання вини, матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 03.12.2024 року, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , протоколом огляду речей, показаннями свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду речей мобільного телефону ОСОБА_9 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , Висновком експерта №2262 від 16.12.2024 року.
Слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слід зауважити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Таким чином, обставини викладені в клопотанні та матеріалах, наданих слідчим, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, враховує сукупність обставин, відповідно до ст.178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує їй, оскільки санкцією за ч. 1 ст. 121 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; 3) дані про особу підозрюваної, яка не заміжня, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштована.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрювана, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Слідчий суддя враховує, що свідки у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні не допитувались, а відповідно до ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.
Слідчий суддя, приходить до висновку, що підозрювана може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків та потерпілого, з метою затягування судового розгляду по суті, а так само і зміни їх показів.
Разом з тим, ОСОБА_5 раніше не судима, отже у слідчого судді немає достатніх підстав підстави вважати, що підозрювана може вчинити інший злочин.
Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені пунктом 1 та 3 частини 1 статті 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, клопотання підлягає задоволенню та підозрюваній слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 ,у кримінальному провадженні № 12024041710001520 від 03.12.2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні 12024041710001520 від 03.12.2024 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем проживання: АДРЕСА_2 строком до 15 лютого 2025 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за викликом слідчого прокурора або суду у визначений час;
- не залишати з 23:00 години до 05:00 години ранку наступного дня приміщення квартири за адресою АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , покласти на працівників ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області обов'язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останньої.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 18 грудня 2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1