Справа № 638/23918/24
Провадження № 1-кс/638/3908/24
17 грудня 2024 року слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м.Хароква зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважену особу (слідчого) органу поліції ХРУП №3 ГУНП в Харківській області невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання органом досудового розслідування копії ухвали слідчого судді, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02.12.2024 року та розпочати досудове слідство; зобов'язати уповноважену особу (слідчого) органу поліції ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надати витяг з ЄРДР, що підтверджує внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 02.12.2024 року; зобов'язати уповноважену особу (слідчого) органу поліції ХРУП №3 ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління надати доступ до матеріалів кримінального провадження №5221000000000198 від 16.04.2021 року.
Слідчий суддя, ознайомившись з поданою скаргою, приходить до висновку, що скаргу необхідно повернути заявнику, виходячи з наступного.
За положеннями статті 1 КПК України на території України порядок кримінального провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень КУ, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до статті 2 КПК України, зокрема є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За імперативними вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до загальних засад кримінального провадження, викладених у ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати, крім іншого, таким загальним засадам кримінального провадження як верховенство права (п.1) та законність (п.2), згідно з якими кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України). Під час кримінального провадження суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч.1 ст.9 КПК України).
При цьому згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України визначено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні та ким.
Так, частиною 1 статті 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Як вбачається зі змісту скарги, заявником оскаржується саме бездіяльність, яка виразилась у невнесенні у встановлені КПК строки відомостей про вчинення кримінального правопорушення та заявою від 02.12.2024 року та не розгляду клопотання слідчим.
Однак, до матеріалів скарги заявником не надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, зокрема чи був сам факт звернення до органу досудового розслідування з відповідною заявою від 02.12.2024 року про вчинення правопорушення та клопотанням в порядку ст.220 КПК України, що унеможливлює суд перевірити належність права суб'єкту, що звернувся до суду, на таке звернення, у зв'язку з чим суд вважає, що скаргу подано не уповноваженою на це особою, а тому скаргу необхідно повернути.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Матеріали скарги містять заяви про вчиненні кримінального правопорушення від 13.11.2024 року та від 28.11.2024 року.
За правилами ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Отже, з даною скаргою заявник звернувся до суду лише 16.12.2024 року після спливу 10-денного строку на оскарження такої бездіяльності. Жодних підстав для поновлення строку для звернення до суду зі скаргою заявником не наведено. Відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку до суду не надано.
Відповідно до вимог п.3 ч.2, ч.7 ст. 304 КПК України скарга повертається якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першої цієї статті, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як регламентує частина 7 статті 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення - повернути особі, яка звернулась зі скаргою.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1