Справа № 638/3688/24
Провадження № 1-в/638/820/24
17 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова подання начальника Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області стосовно ОСОБА_1 про застосування норм Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та звільнення від відбування покарання, -
встановив:
Начальник Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з поданням, в якому просить застосування норм Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.
В обґрунтування подання зазначає, що 15.07.2024 року до Ізюмського районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області надійшов вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.05.2024 року стосовно ОСОБА_1 та був прийнятий до виконання. Верховної Радою України 18 липня 2024 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09 серпня 2024 року. Згідно змісту обвинувального акту своїми протиправними винними діями ОСОБА_1 завдала матеріальну шкоду на загальну суму 784,45 грн. При цьому прожитковий мінімум для працездатних осіб на момент скоєння кримінального правопорушення у 2023 році становив 2684 гривень.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду повідомлявся належним чином, просив подання розглянути без участі представника пробації та задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив подання розглянути у його відсутність та задовольнити.
Засуджена в судове засідання не з'явилась, про розгляд повідомлялась.
Вивчивши матеріали подання та надані документи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 13 ч.1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.539 КПК України орган або установа виконання покарань має право на звернення до суду із питаннями, які виникають під час виконання вироку, у випадках встановлених законом, зокрема подання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 травня 2024 року ОСОБА_1 засуджено за ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Вирок набрав законної сили 20.06.2024 року.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до статті 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч.1 ст.51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст.51 КУпАП.
Згідно формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_1 14.11.2023 року вчинила крадіжку майна потерпілим на загальну суму 464 гривень та 784 гривень 45 копійок.
Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2023 року дорівнюють 2684 гривень, що перевищує вартість майна, викраденого в результаті вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, за яким вона була засуджена.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, до набрання вказаним Законом чинності.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягають негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З огляду на викладене, після внесення змін Законом України №3886-IX до законодавства України про адміністративні правопорушення, діяння, вчинене ОСОБА_1 , перестало бути кримінально караним, тому суд приходить до висновку, що подання органу пробації є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а засуджену слід негайно звільнити від призначеного покарання, на підставі частини другої статті 74 КК України як особу, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунута.
На підставі викладеного, керуючись ст.537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Подання начальника Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області - задовольнити.
ОСОБА_1 , засуджену вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 травня 2024 року за ч.4 ст. 185 КК України - звільнити від призначеного покарання на підставі ст.74 КК України у зв'язку із усуненням кримінальної караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів із дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк