04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 453/2107/23
провадження № 61-9920св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: ОСОБА_1 , Славська селищна рада Стрийського району Львівської області, головне управління Держгеокадастру у Львівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року у складі судді Брони А. Л. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2024 року у складі колегії суддів: Цяцяк Р. П., Ванівського О. М., Шеремета Н. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2023 року перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки у комунальну власність.
2. Позов обґрунтовано тим, що Стрийською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді в порядку статті 131-1 Конституції України та статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» шляхом вивчення інформації щодо стану додержання вимог земельного законодавства виявлено порушення при набутті у власність земельної ділянки водного фонду площею 0,0278 га, розташованої в с. Тухля Стрийського району Львівської області.
3. Під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному проваджені № 42023142330000063 від 02 травня 2023 року, досудове розслідування у якому проводиться СВ ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261, площею 0,0278 га, цільове призначення 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», передана згідно рішення Тухлянської сільської ради від 21 січня 2009 року № 46 у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Однак у відповідності до статті 19 ЗК України вказана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду та розташована в межах прибережної захисної смуги річки Опір.
4. За результатами проведеної в межах кримінального провадження № 42023142330000063 від 02 травня 2023 року комплексної судової експертизи з питань землеустрою, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 25 вересня 2023 року № 720/721/722/23-22 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261 площею 0,0278 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства у відповідності до статті 19 ЗК України відноситься до земель водного фонду та знаходиться частково в межах прибережної захисної смуги річки Опір.
5. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261, площею 0,0278 га не внесено.
6. Згідно інформації Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну № 18/1555 від 20 жовтня 2023 року річка Опір належить до категорії малих річок відповідно до статті 79 ВК України. Проекти землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки на погодження до Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну не надходили.
7. Рішенням Тухлянської сільської ради № 46 від 21 січня 2009 року «Про передачу земельних ділянок у власність» ОСОБА_1 було передано безоплатно у приватну власність спірну земельну ділянку площею 0,0278 га для ведення особистого селянського господарства.
8. На підставі вказаного рішення 24 грудня 2010 року ОСОБА_1 було видано державний акт серії ЯЛ № 933226 на право власності на земельну ділянку площею 0,0278 га з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
9. Прокурор вказував, що спірна земельна ділянка була сформована за рахунок земель водного фонду та була передана у приватну власність всупереч вимог земельного та водного законодавства.
10. Зазначав, що прибережна захисна смуга може перебувати лише в державній чи комунальній власності та використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності. До складу земель водного фонду України віднесено землі прибережної захисної смуги, на яких хоча і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють його функціонуванню.
11. Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261 площею 0,0278 га розташована в с. Тухля Стрийського району Львівської області та відноситься до земель водного фонду.
12. Згідно рішення Славської селищної ради № 5 від 27 листопада 2020 року «Про реорганізацію шляхом приєднання юридичної особи Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області» Славська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Тухлянської сільської ради.
13. Враховуючи викладене прокурор просив:
усунути перешкоди у здійсненні Славською ОТГ права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом визнання недійсним рішення Тухлянської сільської ради № 46 від 21 січня 2009 року «Про передачу земельних ділянок у власність», яким передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0278 га для ведення особистого селянського господарства;
усунути перешкоди у здійсненні Славською ОТГ права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261 площею 0,0278 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки за ОСОБА_1 ;
усунути перешкоди у здійсненні Славською ОТГ права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261, площею 0,0278 га шляхом її повернення на користь Славської ОТГ в особі Славської селищної ради з незаконного володіння ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03 червня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість встановити факт перебування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Опір.
16. Судами також зазначено, що наявний в матеріалах справи висновок експертів не містить відомостей про те, чи враховано експертами уріз води саме у меженний період, його показники, які саме межі обраховувалися при його визначенні - зовнішні чи внутрішні, не досліджено генеральний план с. Тухля та план формування територій Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області в редакції, чинній станом на 2009-2010 роки, не враховано відсутність проекту земелеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги річки Опір в с. Тухля та відсутність на місцевості інформаційних знаків про позначення меж прибережної захисної смуги річки Опір в с. Тухля.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
21. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2014 року у справі № 3-52гс14 від 19 листопада 2014 року у справі № 6-175цс14, від 22 квітня 2015 року у справі № 6-52цс15, від 01 липня 2015 року у справі № 6-184цс15, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 904/5974/16, від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 22 квітня 2019 року у справі № 806/11/16, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/13358/17, від 05 червня 2019 року у справі № 806/3602/15, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 814/2389/15, від 11 серпня 2019 року у справі № 487/10032/14-ц, від 27 січня 2020 року у справі № 463/3507/16, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 14 липня 2020 року у справі № 487/10132/14-ц, від 05 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14, від 21 лютого 2024 року у справі № 381/1425/19, від 15 травня 2024 року у справі № 463/3633/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної смуги.
23. Крім того, відсутність рішення органу місцевого самоврядування про віднесення земельної ділянки до категорій земель водного фонду, проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги, не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. При надання земельної ділянки за відсутністю проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статте 88 ВК України, статтею 60 ЗК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.
24. Вказує, що відповідачі не надали доказів на підтвердження їхніх заперечень щодо розташування спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги.
25. Зазначає, що відповідач не міг законно набути право приватної власності на земельну ділянку водного фонду.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. 21 січня 2009 року рішенням № 46 Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області «Про передачу земельних ділянок у власність» у власність ОСОБА_1 було передано земельну ділянку для обслуговування житлового будинку (0,2496 га) та для ведення ОСГ (0,0278 га).
27. 24 грудня 2010 року на підставі вищезгаданого рішення ОСОБА_1 було видано державний акт серії ЯЛ № 933226 на право власності на земельну ділянку площею 0,0278 га, з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4624587800:01:026:0261.
28. Спірна земельна ділянка площею 0,0278 га з цільовим призначенням код КВЦПЗ 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» в с. Тухля Стрийського району Львівської області з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261, яка належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, сформована у 2010 році на підставі технічної документації по оформленні державного акта на право власності на земельну ділянку, розробленої ТОВ «Лібра-ВР» в 2010 році (архівний номер 201021Ф19ЛВСК001062).
29. Згідно пояснювальної записки, яка міститься у вказаній технічній документації із землеустрою, при виконанні землевпорядних робіт її розробником був використаний план формування території Тухлянської сільської ради масштабу 1:10 000. Схема розміщення земельної ділянки ОСОБА_1 , яка також відображена в цій документації із землеустрою, виготовлена посадовими особами Тухлянської сільської ради на основі Викопіювання з плану формування територій Тухлянської сільської ради масштабу 1:10 000. На вказаному викопіюванні не зазначено відомостей про межі прибережної смуги річки Опір в с. Тухля.
30. Як вбачається з листа Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну Державного агентства водних ресурсів України від 19 жовтня 2023 року № 109-Н/З-23, наявного в матеріалах справи, паспорт річки «Опір» відповідно до «Порядку складання паспортів річок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 347, не розроблявся і проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги річки Опір в управлінні відсутній.
31. Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17 січня 2024 року № 29-13-0.2-252/2-24 відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261 площею 0,0278 га для ведення особистого селянського господарства належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 933226 від 24 грудня 2010 року. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261 перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.
32. Згідно з листом Славської селищної ради Стрийського району Львівської області № 24/02-18/125 від 29 січня 2024 року в розпорядженні органу місцевого самоврядування відсутній генеральний план села Тухля, який був чинний на момент формування земельної ділянки з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261 і на момент виникнення права власності на таку у ОСОБА_1 , як і відсутня пояснювальна записка до такого генерального плану, а також відсутній план формування територій Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області, який був чинний на момент формування земельної ділянки кадастровий номер 4624587800:01:026:0261 та виникнення права власності на таку. Також зазначено, що у Славській селищній раді відсутня інформація щодо прийняття Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області рішень про віднесення земельної ділянки комунальної власності до категорії земель водного фонду, на місці якої сформована спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261.
33. Згідно висновку експертів від 25 вересня 2023 року № 720/721/722/23-22 за результатами проведення комплексної судової експертизи з питань землеустрою, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 42023142330000063 від 02 травня 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 4624587800:01:026:0261 площею 0,0278 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства знаходиться частково в межах прибережної захисної смуги річки Опір, а саме - площею 0,0268 га, та відноситься до земель водного фонду.
Позиція Верховного Суду
34. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
35. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
36. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
37. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
38. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
40. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України.
41. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду (пункт «є» частини першої статті 19 ЗК України).
42. За положеннями частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
43. До земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
44. Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
45. Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).
46. Відповідно до статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
47. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61, 62 ЗК України, статті 89, 90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, і додаток 13 до цих правил).
48. Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачено нормами закону. Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
49. Отже, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.
50. Надання у власність або у користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахувань обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.
51. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.
52. Належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред'явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність.
53. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.
54. У справі, яка переглядається, прокурор вказував, що спірна земельна ділянка була сформована за рахунок земель водного фонду та знаходиться частково в межах прибережної захисної смуги річки Опір (0,0268 га).
55. З листа Басейнового управління водних ресурсів вбачається, що паспорт річки Опір не розроблявся; проєкт землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги річки Опір в управлінні відсутній; проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки БУВР Західного Бугу та Сяну не погоджувало (а. с. 22).
56. З відповіді на адвокатський запит Славська селищна рада, серед іншого, повідомила, що в розпорядження органу місцевого самоврядування відсутній генеральний план с. Тухля, який був чинний на момент формування спірної земельної ділянки та виникнення права власності на неї, а також відсутній план формування Тухлянської сільської ради Сколівського району, який був чинний на час виникнення права власності на земельну ділянку. Також вказано, що у сільраді відсутня інформація про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду (а. с. 114).
57. Отже, суди, вказуючи на відсутність доказів, які б давали можливість встановити факт перебування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Опір, не врахували, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.
58. При цьому, відхиляючи поданий прокурором висновок експертизи та вказуючи на недослідження генерального плану с. Тухля та плану формування територій Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області в редакції, чинній станом на 2009-2010 роки, суди не врахували, що у вказаному висновку експерт, серед іншого, посилався на те, що в матеріалах кримінального провадження № 42023142330000063 від 02 травня 2023 року наявний план топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок, у тому числі і спірної, з нанесенням річки та прибережної захисної смуги - 25 м. Частина досліджуваної земельної ділянки знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Опір та має площу 0,0268 га (додаток 1) (а. с. 10-22 зворот).
59. Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, серед іншого, керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
60. Статтею 76 ЦПК України визначено, що є доказами у цивільній справі, а саме: будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
61. Статті 77, 78, 79 ЦПК України визначають вимоги щодо належності, допустимості та достовірності доказів.
62. Водночас у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 759/15556/18 Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, сторона не позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи у цивільній справі. Отже, висновок експерта, підготовлений в межах кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, може бути визнаний доказом у цивільній справі, якщо експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містила інформацію щодо предмета доказування у цивільній справі, навіть незважаючи на те, що на момент розгляду цієї справи вирок у кримінальному провадженні не ухвалено.
63. Таким чином, суди, посилаючись на відсутність плану села Тухля, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, відсутності плану формування територій Тухлянської сільської ради та відсутністю проєкту землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги річки Опір, наведеного вище не врахували й, відповідно, належним чином не встановили всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, отже дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
64. За приписами частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
65. З огляду на те, що до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин, надання оцінки чи переоцінки зібраних у справі доказів, що позбавляє Верховний Суд можливості ухвалити власне рішення, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду.
66. Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін, з огляду на мотиви скасування судового рішення, на підставі чого вирішити спір.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович