Справа № 947/36678/23
Провадження № 2-др/947/142/24
25.11.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» адвоката Кувшинової Валерії Петрівни про постановлення додаткового рішення у справі №947/36678/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (код ЄДРПОУ 20953647) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку,-
В провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа №947/36678/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку, за результатами розгляду якої судом 25.09.24 постановлено рішення про задоволення позову, а саме судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 643585,14гривень в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку з використанням електронного платіжного засобу (ПК) №26205801151127/980 від 31.08.2023 року та ПК) №26209801151134/980 від 31.08.2023, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 9653,78 гривень та витрати на правову допомогу 1000 гривень.
22.10.24 заходами електронного суду АБ «Південний» звернувся до суду з заявою про постановлення додаткового рішення про розподіл судових витрат понесених позивачем за проведення судової експертизи у розмірі 12722,30 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 9500,00 гривень.
Представником позивача надано заяву про розгляд справи за відсутністю представника позивача, в якій просить постановити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат.
Представник відповідача в свою чергу, надала суду заходами електронного суду, заяву в якій вважає, заяву позивача про стягнення судових витрат необгрунтованою, вартість вимог завищеною та просить відмовити у заяві АБ «Південний» про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
У відповідності до змісту ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (ст. 270 ЦПК України).
Згідно положень статті 133 ЦПК України, до судових витрат відносять, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Для підтвердження понесених позивачем судових витрат , під час розгляду справи, були надані: квитанція про оплаті судового збору у розмірі, ордер, договір №1/6-18 про надання правової допомоги від 18.06.2018, додаткова угода №1 від 18.12.2018 до договору№1/6-18 про надання правової допомоги, додаткова угода №2 від 18.12.2019, додаткова угода №3 від 16.12.2020, додаткова угода до договору№1/6-18 про надання правової допомоги від 31.12.2021, а також від 21.12.2022, протокол засідання ради адвокатського об'єднання «Юрпрайм» від 18.12.2018, акт прийому -передачі виконаних робіт від 10.11.2023 №236, Додатково до заяви щодо судових витрат було подано: акт прийому- передачі від 17.10.2024 №548 на суму 9500 грн., рахунок №548 меморіальний ордер №3352 від 21.10.2024 на суму 9500 грн., на доказ понесення витрат за проведення експертизи позивачем надано копію рахунку № 24-3026 (а.с.169) та копію меморіального ордеру від 09.07.2024 №3827 (а.с.170).
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Згідно вимог п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Заяву про зменшення розміру судових витрат не надавалось.
Відповідно ч. 1. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У ст. 141 ЦПК України визначено положення щодо розподілу судових витрат між сторонами, а саме:
1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням викладеного, наявні підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у загальному розмірі 22222,30 (двадцять дві тисячі двісті двадцять дві грн. 30 коп.) гривень, з яких витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 гривень, витрати за проведення експертизи 12722,30 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 137,141, 270, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» адвоката Кувшинової Валерії Петрівни про постановлення додаткового рішення у справі №947/36678/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (код ЄДРПОУ 20953647) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (65059 м.Одеса, вул. Краснова, 6/1 код ЄДРПОУ 20953647) судові витрати у розмірі 22222,30 (двадцять дві тисячи двісті двадцять дві грн. 30 коп.) гривень, з яких витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 гривень, витрати за проведення експертизи 12722,30 гривень.
Повний текст додаткового рішення буде виготовлений судом протягом десяти днів з дня постановлення його резолютивної частини.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 05.12.24.
Суддя В. О. Луняченко