Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6782/24
16.12.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Надопта А.А. секретар судового засідання Стрижак О.М. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Королівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.
Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Вароді О.І., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну частку(пай) в порядку спадкування за заповітом.
Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , останнє місце проживання якої було АДРЕСА_1 .
На випадок своєї смерті мати позивачки залишила заповідальне розпорядження на користь своєї дочки - позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт ОСОБА_2 від 11.05.2012 р. зареєстровано в реєстрі 21.05.2012 р. за №34.
Після смерті спадкодавця, відкрилася спадщина, що складалася із житлового будинку, з надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1 та земельної частки (паю), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка, Сертифікат на право на земельну частку (пай), серія РН №169205, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1180 від 10.08.2004 р.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області по Справі № 299/27/93/15-ц визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в цілому в порядку спадкування за заповітом, загальна корисна площа житлового будинку становить 72,6 кв.м., в тому числі житлова площа 44,9 кв.м., допоміжна 27,7 кв.м., який знаходиться в АДРЕСА_1 . Дане рішення суду набрало законної сили 03.11.2015 р.
Про існування земельної ділянки позивачка дізналася після винесення судом рішення, а тому змушена повторно звернутись до суду. Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку та майнові права в нотаріальній конторі немає можливості у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи щодо належності спадкового майна та майнових прав спадкодавцю.
За прийняттям спадщини позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державний нотаріус Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй відмовила. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті матері віднайти оригінал державного акту на право приватної власності на землю або інших документів аналогічного характеру, які б посвідчували належність майнових прав спадкодавцю, не вдалося.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивачки подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача, будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання також не з'явилася.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , останнє місце проживання якої було АДРЕСА_1 . Факт смерті спадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.02.2015 року
На випадок своєї смерті мати позивачки залишила заповідальне розпорядження на користь своєї дочки - позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт ОСОБА_2 від 11.05.2012 р. зареєстровано в реєстрі 21.05.2012 р. за №34.
Після смерті спадкодавця, відкрилася спадщина, що складалася із житлового будинку, з надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1 та земельної частки (паю), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка, Сертифікат на право на земельну частку (пай), серія РН №169205, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1180 від 10.08.2004 р.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області по Справі № 299/27/93/15-ц визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в цілому в порядку спадкування за заповітом, загальна корисна площа житлового будинку становить 72,6 кв.м., в тому числі житлова площа 44,9 кв.м., допоміжна 27,7 кв.м., який знаходиться в АДРЕСА_1 . Дане рішення суду набрало законної сили 03.11.2015 р.
Обставини, що встановлені вказаним рішенням, мають преюдиційне значення та доказуванню не підлягають.
Рішенням суду встановлено, що інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.
Згідно довідки, яку видав староста села Черна від 29.08.20024 року за № 189 на момент смерті матері разом ОСОБА_2 у спадковому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 (дочка), ОСОБА_3 (онука), ОСОБА_4 (онук), ОСОБА_5 (онука).
Позивачка віднайшла копію сертифікату на право на земельну частку (паю), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка, серія РН №169205 виданого на ім'я матері позивача ОСОБА_2 . Вказаний документ підтверджує належність права на частку у землі колективного сільськогосподарського підприємства померлому спадкодавцю.
Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Таким чином, позивачка, яка в порядку спадкування за заповітом успадкувала спадкове майно, яке згідно положень закону належить їй з часу відкриття спадщини, не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення нею повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном, вважає, що є всі правові підстави звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на вищевказане спадкове майно.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згіднот ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Стаття 1216 ЦК України регламентує, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81,206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1218, 1220, 1222- 1225, 1268 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
У порядку спадкування за заповітом визнати за, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 , право власності на земельну частку (пай), площею 0,80 га, що перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка, Сертифікат на право на земельну частку (пай), серія РН №169205, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 1180 від 10.08.2004 р
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийА. А. Надопта