Справа № 298/2077/24
Номер провадження 3/298/1417/24
17 грудня 2024 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Чорноголова Великоберезнянського району Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої продавцем магазину в с.Чорноголова, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП,-
До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №248510 від 23 листопада 2024 року, складений ДОП СП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Джупіна В.В. щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
З протоколу вбачається, що «23 листопада 2024 року близько 14 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв, а саме: горілки марки «NIRONOFF» 0,5л вартістю 120 грн., без марок акцизного збору України, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 156 КУпАП».
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час, місце та дату розгляду булла повідомлена належним чином. Про причину неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.
Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Окрім того, відповідно до положень ст.268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст.156 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.
17 грудня 2024 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 у справі №298/2077/24, в яких порушується питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення №298/2077/24 відносно неї, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вказаному зазначила, що з протоколом не згідна та жодного адміністративного правопорушення не вчиняла. Вчинення правопорушення заперечує та стверджує, що не здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними виробами без марок акцизного збору. Пояснює, що є продавцем у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , у якого офіційно працевлаштована. Підтверджує, що поліцейські дійсно виявили в приміщенні магазину 2 пляшки горілки, однак вона не здійснювала торгівлю такими, вони були наявні у ФОП для власних потреб. Повідомляє, що письмові пояснення, що наявні в матеріалах справи, не відповідають дійсності, такі були написані поліцейським, а вона просто їх підписала. Запевняє, що не здійснювала і не здійснює торгівлю безакцизною продукцією, так як ФОП ОСОБА_2 має діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
ОСОБА_1 поставлено в провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Диспозицією ч.1 ст.156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Вказана норма є бланкетною, тобто у ній закріплюється лише загальні ознаки правила поведінки, тому викладаючи суть правопорушення, слід посилатися на конкретні норми спеціального Закону, які порушила ОСОБА_1 , що відповідно до ст.256 КУпАП має відображатися у протоколі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, що зроблено не було.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про здійснення торгівлі однією пляшкою горілки, а за наявними матеріалами слідує, що було вилучено три пляшки горілки.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 , як суб'єктом господарювання, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку.
Суддею враховується, що з дотриманням вимог ст.ст. 256, 264, 265 КУпАП виручка від торгівлі не вилучалася та не оглядалася. Тобто у протоколі про адміністративне правопорушення не наведені обставини та конкретні обов'язкові ознаки правопорушення, визначені диспозицією ч. 1 ст. 156 КУпАП.
З матеріалів справи суддею встановлено, що контрольна закупка не здійснювалася, відомості про відеозйомку обставин подій з нагрудних камер поліцейських відсутні.
Що стосується наявного в матеріалах справи рапорта помічника чергового відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Кость С.О. від 23.11.2023 року, то такий вказує лише на факт реєстрації повідомлення, яке надійшло зі служби «102» та, на переконання судді, не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Не доводить винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення і наявний у матеріалах протокол огляду та вилучення алкогольних напоїв, оскільки такий вказує лише на вилучення алкогольних напоїв без марок акцизного збору, а не на здійснення торгівлі такими.
Судом не беруться до уваги наявні в матеріалах справи письмові пояснення ОСОБА_1 від 23 листопада 2024 року, оскільки за змістом наданих нею 17 грудня 2024 року письмових пояснень слідує, що пояснення від 23 листопада 2024 року вона не надавала, а лише підписала пояснення, які були написані працівником поліції.
За змістом ст.ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Суддею звертається увага на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Законом не передбачено право суду змінювати кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №248510 від 23 листопада 2024 року, не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду матеріали, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Вирішуючи питання щодо вилученої горілки без марок акцизного податку, суддя зазначає наступне.
Як зазначено у ч. 1 ст. 264 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до ст. 226.11 Податкового кодексу України та п. 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 27 грудня 2010 року, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію), що визначено ст. 228.3 Податкового кодексу України.
Вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 228.6 Податкового кодексу України).
Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 228.7 Податкового кодексу України).
Окрім цього, відповідно до ст.ст. 1, 5Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» №1393-ХІY від 14 січня 2000 року продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо умови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, відноситься до неякісної і небезпечної продукції й підлягає тільки обов'язковому вилученню з обігу.
Оскільки горілка, яка була вилучені, не має марок акцизного податку, то, зважаючи на вказані вимоги законодавства, така відноситься до неякісної та небезпечної продукції, яка вилучена з обігу, а відтак підлягає знищенню.
Керуючись ст.ст. 156, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП , суддя,-
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Горілку марки «NIRONOFF» у кількості 3 (три) пляшки ємністю по 0,5 літра кожна - знищити.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.