Єдиний унікальний номер судової справи 678/790/24
Номер провадження 1-і/678/1/24
17 грудня 2024 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дрокія, Республіка Молдова, проживаючий без реєстрації по АДРЕСА_1 , громадянин Республіки Молдова, українець, непрацюючий, неодружений, із неповною середньою освітою, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не маючий, не судимий,
у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 квітня 2024 року за №12024243300000108,
встановив:
На розгляді Летичівського районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 квітня 2024 року за №12024243300000108, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
12 листопада 2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02 грудня 2024 року прокурор Летичівської окружної прокуратури звернувся з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 та з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
02 грудня 2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області надано дозвіл уповноваженим службовим особам на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно протоколу затримання за ухвалою суду обвинуваченого ОСОБА_4 затримано о 20 годині 22 хвилин 16 грудня 2024 року та доставлено до суду у строки, передбачені ст. 191 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує проти застосування відносно нього запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримує думку свого підзахисного.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суддя приходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до змісту п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання підсудних під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи не є достатніми для досягнення цієї цілі, з урахуванням особи підсудних.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, обмеження прав особи може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Судом враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, усвідомлює тяжкість висунутого обвинувачення, а також те, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі та його реальне відбування у місцях позбавлення волі, що дає обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений переховуватиметься від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Вказане також підтверджується тим, що обвинувачений неодноразово не з'являвся у судові засідання, судом було голомшено його розшук. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Існує також обґрунтований ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо того, що перебуваючи на волі, обвинувачений вчинятиме тиск, як психологічного так і фізичного характеру, шукаючи будь - які можливі шляхи впливу на свідків та потерпілого у вказаному провадженні, оскільки йому відомі їхні анкетні дані, так як останній ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, спонукаючи їх до зміни ними показів або відмови від дачі показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності, або ж її пом'якшення.
Суддя погоджується із доводами прокурора, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, адже обвинувачений ніде не працює, не має найнеобхідніших засобів для існування, не має стійких соціальних зав'язків на території Летичівської ТГ та інші, що може його спонукати до продовження своєї злочинної діяльності.
Крім того, обвинувачений вчинив злочин, знаючи про те, що в країні здійснюється протистояння військовій агресії російської федерації, на території України введено воєнний стан, чим проявив свою антигромадську спрямованість.
Вище вказане підтверджує те, що перебування обвинуваченого на волі унеможливить проведенню судового розгляду та може становити загрозу суспільним інтересам та виключає можливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, ніж тримання під вартою.
Суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Як зазначено у ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законодавець у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установив у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3023 грн.
З урахуванням особи підозрюваного, тієї обставини, що він офіційно не працює, суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у середній межі, передбаченій п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання підлягає задоволенню і до обвинуваченого необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 197, 199, 331 КПК України суд,
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 13 лютого 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 120 920,00 грн.
В разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 , строком на час дії даної ухвали, покласти наступні обов'язки:
1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися за межі Летичівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області без дозволу прокурора чи суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) заборонити відвідування з метою розпивання спиртних напоїв, місця громадського харчування (кафе, бари, ресторани) на території Хмельницької області;
5) утриматися від спілкування з потерпілими та свідками, крім як у присутності прокурора та суду в ході судового розгляду.
У разі невиконання зазначених обов'язків, застава звертається в дохід держави.
В разі внесення застави обвинуваченим контроль за дотриманням визначених йому обов'язків покласти на Відділ поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Строк дії ухвали - до 13 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя: підпис ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_1