про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
17 грудня 2024 року Справа № 580/12029/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів,
03.12.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) подав до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач) позов, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати п.3 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.09.2024 №2075 “Про застосування дисциплінарних стягнень», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію», пункту 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 1 пункту 7, аб. 1 п. 11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від08.02.2019 №100, ч. 1 ст. 15, аб.2 ч.1 ст.19 ЗУ “Про звернення громадян» та п. 1 розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, яким до заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;
визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.11.2024 №140дск “Про застосування дисциплінарних стягнень відносно окремих поліцейських ГУНП», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні п.п. 1,2 ч. 1 ст. 18, п. 3,26 ч. 1 ст. 23, ч.1 ст. 64 Закону України “Про Національну поліцію», ч.1 ст. 37 ЗУ “Про дорожній рух», п. 1, 6 ч. 3 ст.1, ч.1, п.7 ст.3, ч.5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.1,2 п. 7 р. ІV Порядку проведення службових розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, п.п. 1 п. 6 Розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757, аб. 1,2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ “Про оперативно-розшукову діяльність», аб. 1 п.2 аб 2,4,5 п.2 п.5 розділу ХХІ Інструкції з організації оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 №07, п.2,3 12, 28 29 розділу “Завдання та обов'язки» Посадової інструкції заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП, до заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП в Черкаській області полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.11.2024 №423 о/с, яким полковника поліції ОСОБА_1 , відстороненого від виконання службових обов'язків (посади) заступника начальника відділу міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області 20.11.2024 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ “Про Національну поліцію»;
поновити полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника відділу міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 21.11.2024;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.11.2024 до моменту винесення рішення у справі.
Ухвалою від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження щодо оскарження наказу від 26.09.2024 №2075.
12.12.2024 представник позивача подав суду заяву, в якій просив поновити строк звернення в суд. Зазначив, що фактичні підстави оскарження спірного наказу позивач повзує з доказами, які стали йому відомі у зв'язку з ознайомленням з матеріалами службового розслідування, що мало місце 02.12.2024, а не самим по собі наказом від 26.09.2024. Таким чином, доводи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у цій частині та докази на їх підтвердження позивачу стали відомі внаслідок ознайомлення з матеріалами службового розслідування 02.12.2024.
Тому позивач просить суд поновити йому строк на звернення з позовною вимогою про визнання протиправним і скасування окремих положень наказу від 26.09.2024 №2075, додатково перевіривши доводи позивача на стадії дослідження доказів у справі.
Вирішуючи вищевказану заяву та питання відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Водночас, за правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, відповідно до яких у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14.
Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п.69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" №7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті цьому судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Звертаючись до суду позивач, зокрема, просить скасувати п.3 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.09.2024 №2075 “Про застосування дисциплінарних стягнень», яким за вчинення дисциплінарного проступку до заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Згідно з відомістю ознайомлення, позивач ознайомлений із вказаним наказом 17.10.2024.
Тобто, останній день звернення в суд для оскарження наказу від 26.09.2024 №2075 - 01.11.2024.
Разом з тим, позов поданий в суд 03.12.2024, тобто з пропуском встановленого ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України 15-денного строку звернення в суд.
Представник позивача заяві від 12.12.2024 просить поновити строк звернення в суд з тих підстав, що доводи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у частині скасування наказу від 26.09.2024 №2075 та докази на їх підтвердження позивачу стали відомі внаслідок ознайомлення з матеріалами службового розслідування 02.12.2024.
Водночас, вищевказані вимоги ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, які підлягають застосуванню, пов'язують початок перебігу строку звернення в суд саме з часом ознайомлення із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а не із матеріалами службового розслідування.
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення в суд для оскарження наказу від 26.09.2024 №2075, а клопотання представника позивача від 12.12.2024 суд вважає необґрунтованим.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку повернути позивачу позовну заяву в частині позовних вимог щодо оскарження наказу від 26.09.2024 №2075.
Разом з тим, інша позовних вимог заявлені в межах строку звернення в суд.
Керуючись ст.ст.2-20, 122, 123, 160-161, 169, 237, 241-246, 256, 295 КАС України, суддя
1. Повернути ОСОБА_1 позовну заяву в частині позовних вимог щодо оскарження наказу від 26.09.2024 №2075 “Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування до заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
3. Копію ухвали направити позивачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ