про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2024 року справа № 580/12444/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Байди Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Байди Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госіптальна, буд.16) про:
-скасування постанови відповідача від 31.03.2024, оформленої протоколом №2179;
-зобов'язання відповідача переглянути заяву позивача від 12.12.2023 з урахуванням висновків суду та прийняти постанову про причинний зв'язок захворювань саме, як “ТАК, пов'язані з проходженням військової служби».
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2024 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028грн.
Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір».
Таким чином, за пред'явлення вказаної позовної заяви, з урахуванням коефіцієнта пониження, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96грн.
Крім того, приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позову, предметом спору є постанова відповідача від 31.03.2024 оформлена протоколом №2179, однак із позовною заявою позивач звернувся до суду лише 13.12.2024.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що шестимісячний строк звернення позивача до суду з позовом сплив у жовтні 2024 року.
У той же час, отримання позивачем листа від 03.07.2024 у відповідь на його заяву (звернення) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №607/7919/17.
Суд наголошує, що висновки ЦВЛК не підлягають оскарженню в адміністративному порядку, оскільки в адміністративному порядку оскаржуються висновки ВЛК, які знаходиться нижче в ієрархії (Центральна ВЛК займає найвищу позицію в цій адміністративній ієрархії).
У силу вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Слід зазначити, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на те, що позивач пропустив 6-ти місячний строк звернення до суду та не подав обґрунтованого клопотання про його поновлення, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Суд роз'яснює, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку поважних причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин, вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив.
Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву адвоката Байди Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Петро ПАЛАМАР