Справа № 761/18092/24
Провадження № 2/761/7374/2024
12 грудня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Яцишина А.О.
відповідачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в загальному провадженні у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб акими, що втратили право користування житловим приміщенням в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування житловим приміщенням та вселення,
У травня 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, відповідно до якого позивачі просили суд: зобов'язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні позивачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення до даної квартири та передачі клінчів від неї.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачі вважають, що в них наявне право користування квартирою АДРЕСА_1 , а тому просять зобов'язати відповідачів усунути перешкоди шляхом їх вселення до даної квартири та передачі клінчів від неї.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2024 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
30.09.2024 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в якій відповідачі по первісному позову просили суд: визнати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням (квартирою) за адресою: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні 12.12.2024 року поставлено на обговорення питання щодо прийняття для спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб акими, що втратили право користування житловим приміщенням (Вхід. № 92220, справа № 761/18092/24, провадження №2/761/9774/2024).
Позивачі в судове засідання не з'явились, явку свої представника не забезпечили, про місце, дату та час судового засіданні повідомлялись належним чином.
Представник відповідачів за первісним позовом просив прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Відповідачка за первісним позовом просила прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є право користування позивачами квартирою АДРЕСА_1 та усунення перешкод у такому користуванні.
Предметом зустрічного позову визнання позивачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
При цьому, слід враховувати, що правовідносини між сторонами виникли щодо права користування квартирою АДРЕСА_1 , а отже задоволення вимог по зустрічному позову може вплинути на вимоги за первісним позовом в цій частині.
Згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали зустрічного позову суд приходить до висновків, що вказаний зустрічний позов поданий у встановлений судом строк, відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, первісний та зустрічний позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, всі позовні вимоги пов'язані договором позики та поруки, тому суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду з первісним позовом прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування житловим приміщенням та вселення - зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб акими, що втратили право користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 193, 194, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування житловим приміщенням та вселення - зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб акими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Вказаний зустрічний позов (провадження № 2/761/9774/2024) об'єднати в одне провадження з первісним позовом та присвоїти загальний номер справи : №761/18092/24, провадження №2/761/7374/2024 .
Встановити відповідачам за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачам за зустрічним позовом, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам за зустрічним позовом п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а щодо відзиву - протягом п'яти днів із дня його отримання, а також протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати заяви з процесуальних питань, передбачені ст. ст. 182, 183 ЦПК України.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: