ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" грудня 2024 р. справа № 300/7070/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про
визнання протиправним, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.08.2024 № 092950010195 по відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до стажу державної служби період роботи з 21.02.1994 по 03.05.2017;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" починаючи з 31.07.2024, з урахуванням довідок Управління соціально-економічної розвитку Коломийської районної державної адміністрації від 31.07.2024 № 89/01-06/29 та від 31.07.2024 № 90/01-06/29.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, за наявності у позивача всіх необхідних умов, визначених законодавством для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", відмовлено у такому переведенні з підстав відсутності необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби для призначення пенсії, оскільки стаж роботи позивача з 21.02.1994 по 03.05.2017 на посадах в органах податкової служби підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Зазначено, що працюючи в органах податкової служби в період з 21.02.1994 по 03.05.2017 позивач прийняла присягу державного службовця, їй присвоювалися відповідні ранги державного службовця, а отже має право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.
11.10.2024 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а.с.40-43). Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив, вказавши, що згідно записів трудової книжки позивач працювала в органах податкової служби Івано-Франківської області у період з 21.02.1994 по 03.05.2017. З 15.09.1994 позивачу присвоєно персональне звання - інспектор податкової служби. Посади працівників органів державної податкової служби статтею Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ не передбачені. Згідно із частиною другого статті 25 Закону № 3723-ХІІ віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться КМУ на погодження із відповідним державним органом. Розпорядженням КМУ від 12.09.1997 № 503-р "Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців" віднесено до відповідних категорій посад державних службовців тільки ті посади працівників державних податкових адміністрацій і державних податкових Інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання згідно із статтею 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання Законом України "Про державну службу", КМУ не віднесені до відповідних категорії посад державних службовців. Тобто періоди роботи у державній податковій службі на посадах за якими присвоюється спеціальне звання, до 20 річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховується. Станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) державну службу позивач не проходила, а відтак застосування при розрахунку пенсії державного службовця зазначених складових заробітної плати, з яких остання не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відсутні. Враховуючи вищенаведене, в Головного управління відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" оскільки у позивача відсутній необхідний стаж державної служби 20 років та станом на 01.05.2016 позивач не обіймала посаду державного службовця. Зазначено, що вимога про врахування довідок від 31.07.2024 № 89/01-06/29 та від 31.07.2024 № 90/01-06/29 є передчасною, оскільки повинна вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перехід на інший вид пенсії. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.
18.10.2024 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно до якого представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що статтею 25 Закону № 3723-ХІІ визначені категорії посад державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" за займаною посадою відповідного рангу. Посади працівників державної податкової служби даною статтею не передбачені. Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів податкової служби. Проте з 01 травня 2016 постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 втратила чинність. Статтею 3 Закону № 889-VIIІ визначено коло осіб, на яких поширюється дія даного Закону. Посади працівників органів державної податкової служби не передбачені. В результаті розгляду документів, які долучені до заяви від 31.07.2024 встановлено, що згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивачу з 15.09.1994 присвоєно персональне звання "інспектор податкової служби", але станом на 01.05.2016 позивач не займала посади державної служби. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що прийняте рішення про відмову позивачу у переході на пенсію за віком відповідно Закону № 889-VIIІ є правомірним та законним (а.с.48, 49).
01.11.2024 до суду надійшла відповідь представника позивача на відзиви відповідачів, відповідно до якої позивач не погоджується з аргументами відповідачів. Зазначено, що 03.05.2017 позивач звільнена з роботи по п.5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в Управління економіки Коломийської райдержадміністрації та п.2 ч.1 ст.41, ч.2 ст.41 Закону України "Про державну службу". Таким чином, позивач була прийнята на нове місце праці - в Управління економіки Коломийської райдержадміністрації по переводу як державний службовець, а не звільнена з роботи з органу податкової служби за власним бажанням чи за угодою сторін, а потім прийнята на роботу в Коломийську райдержадміністрацію як державний службовець. Крім того, 30.12.1994 позивач прийняла присягу державного службовця, як це зазначено в її трудовій книжці. Ці факти є вагомими і переконливими доказами того, що позивач працюючи в органах державної податкової служби в період з 21.02.1994 по 03.05.2017 мала статус державного службовця. Просить позовні вимоги задовольнити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася із заявою № 8291 від 31.07 2024 до територіальних органів Пенсійного фонду України про переведення з пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ.
В зв'язку із призначенням пенсій за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань, вищевказана заява позивача розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за результатами розгляду заяви та наданих до неї документів прийнято рішення від 06.08.2024 № 092950010195 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державної служби. Зазначено, що статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ визначені категорії посад державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Посади працівників органів державної податкової служби даною статтею не передбачені. Під час розгляду трудової книжки серії НОМЕР_1 встановлено, що з 15.09.1994 позивачу присвоєно персональне звання - інспектор податкової служби, отже станом на 01.05.2016 заявниця не займає посади державної служби. Враховуючи вищевикладене прийнято рішення відмовити позивачу в переведенні на пенсію за віком згідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку з відсутністю законних підстав (а.с.26).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 у спірний період з 21.02.1994 по 03.05.2017 позивач працювала в органах державної податкової служби, а саме: 21.02.1994 - прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів і майна юридичних осіб, непрямих податків; 01.11.1994 - призначена на посаду начальника відділу ресурсних, місцевих та інших платежів; 15.09.1994 - присвоєне персональне звання - інспектор податкової служби III рангу; 30.12.1994 - прийняла присягу державного службовця; 26.11.1996 - у зв'язку з ліквідацією ДПІ по Коломийському районі і створенням Коломийської державної податкової адміністрації, переведено на посаду в.о. начальника управління місцевих податків та інших платежів; 26.12.1996 - затверджено на посаді начальника управління місцевих податків та інших платежів; 03.02.1997 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби II рангу; 17.02.1998 - Коломийську державну податкову адміністрацію перейменовано на Коломийську об'єднану державну податкову інспекцію; 01.06.1998 - відділ перейменовано на відділ ресурсних і неподаткових платежів, місцевих податків і зборів; 01.06.2000 - найменування відділу змінено на відділ стягнення місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів; 03.09.2001 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби І рангу; 01.07.2002 - призначено на посаду начальника відділу місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів; 01.09.2003 - призначено на посаду головного державного податкового інспектора відділу прямих податків; 18.02.2005 - призначена на посаду начальника відділу місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб; 05.03.2005 - присвоєно спеціальне звання - Радник податкової служби III рангу; 01.11.2005 - призначена на посаду головного державного податкового інспектора; 09.01.2007 - призначена на посаду завідувача сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів; 06.03.2012 - призначена на посаду завідувача сектору місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб в порядку переведення з Коломийської ОДПІ; 21.06.2013 - призначена на посаду головного державного інспектора-ревізора відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій в порядку переведення з Коломийської ОДПІ; 21.06.2013 - присвоєно 13 ранг державного службовця; 05.11.2013 - призначена на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління доходів і зборів з фізичних осіб; 18.12.2013 - присвоєно спеціальне звання - Радник податкової та митної справи ІІІ рангу; 30.12.2014 - переведена на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб, майнових податків та ЄСВ управління доходів і зборів з фізичних осіб; 25.03.2016 - переведена на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків із самозайнятих осіб, єдиного внеску, податків з громадян та майнових податків і зборів з фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб; 03.05.2017 - звільнена з роботи по п.5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в Управління економіки Коломийської райдержадміністрації та п.2 ч.1 ст.41, ч.2 ст.41 Закону України "Про державну службу" (а.с.14-16).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII передбачено, що Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Згідно з пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (була чинною до 01.05.2016) до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 3723 XII при встановленні категорій посад державних службовців зроблено посилання на інші прирівняні до них особи.
Спеціальним законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, є Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", а з 12.08.2012 - Податковий кодекс.
Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами частини 1 статті 15 Закону № 509-ХІІ може бути особа, яка має освіту за фахом та відповіла кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом державної податкової служби. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини п'ята, шоста статті 15 цього Закону). Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету (стаття 6 даного Закону).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, та які займали посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави /зокрема у сфері податкової політики/ у період до 12.08.2012 перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України з 12.08.2012 визначено, що період роботи посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції /у тому числі тих, яким присвоєно спеціальні звання/ зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Наведене узгоджується з частиною 18 статті 37 Закону № 3723-XII, згідно якої період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Ні Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ, ні Податковим Кодексом України не врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення Закону України № 3723 XII "Про державну службу" від 16.12.1993, зокрема статті 37, за правилами якої на одержання пенсії державних службовців мають право особи , які досягли встановленого законодавством пенсійного віку та відповідного страхового стажу, у тому числі стажу державної служби - не менше як 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як встановлено, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 у спірний період з 21.02.1994 по 03.05.2017 позивач працювала в органах державної податкової служби, а саме: 21.02.1994 - прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів і майна юридичних осіб, непрямих податків; 01.11.1994 - призначена на посаду начальника відділу ресурсних, місцевих та інших платежів; 15.09.1994 - присвоєне персональне звання - інспектор податкової служби III рангу; 30.12.1994 - прийняла присягу державного службовця; 26.11.1996 - у зв'язку з ліквідацією ДПІ по Коломийському районі і створенням Коломийської державної податкової адміністрації, переведено на посаду в. о. начальника управління місцевих податків та інших платежів; 26.12.1996 - затверджено на посаді начальника управління місцевих податків та інших платежів; 03.02.1997 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби II рангу; 17.02.1998 - Коломийську державну податкову адміністрацію перейменовано на Коломийську об'єднану державну податкову інспекцію; 01.06.1998 - відділ перейменовано на відділ ресурсних і неподаткових платежів, місцевих податків і зборів; 01.06.2000 - найменування відділу змінено на відділ стягнення місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів; 03.09.2001 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби І рангу; 01.07.2002 - призначено на посаду начальника відділу місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів; 01.09.2003 - призначено на посаду головного державного податкового інспектора відділу прямих податків; 18.02.2005 - призначена на посаду начальника відділу місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб; 05.03.2005 - присвоєно спеціальне звання - Радник податкової служби III рангу; 01.11.2005 - призначена на посаду головного державного податкового інспектора; 09.01.2007 - призначена на посаду завідувача сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів; 06.03.2012 - призначена на посаду завідувача сектору місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб в порядку переведення з Коломийської ОДПІ; 21.06.2013 - призначена на посаду головного державного інспектора-ревізора відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій в порядку переведення з Коломийської ОДПІ; 21.06.2013 - присвоєно 13 ранг державного службовця; 05.11.2013 - призначена на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування єдиного соціального внеску управління доходів і зборів з фізичних осіб; 18.12.2013 - присвоєно спеціальне звання - Радник податкової та митної справи ІІІ рангу; 30.12.2014 - переведена на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб, майнових податків та ЄСВ управління доходів і зборів з фізичних осіб; 25.03.2016 - переведена на посаду головного державного інспектора відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків із самозайнятих осіб, єдиного внеску, податків з громадян та майнових податків і зборів з фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб; 03.05.2017 - звільнена з роботи по п.5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в Управління економіки Коломийської райдержадміністрації та п.2 ч.1 ст.41, ч.2 ст.41 Закону України "Про державну службу" (а.с.14-16).
Отже, працюючи в органах податкової служби в період з 21.02.1994 по 03.05.2017 позивачу: 15.09.1994 - присвоєне персональне звання - інспектор податкової служби III рангу; 30.12.1994 - прийняла присягу державного службовця; 03.02.1997 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби II рангу; 03.09.2001 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби І рангу; 05.03.2005 - присвоєно спеціальне звання - Радник податкової служби III рангу; 21.06.2013 - присвоєно 13 ранг державного службовця; 18.12.2013 - присвоєно спеціальне звання - Радник податкової та митної справи ІІІ рангу; 03.05.2017 - звільнена з роботи по п.5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в Управління економіки Коломийської райдержадміністрації та п.2 ч.1 ст.41, ч.2 ст.41 Закону України "Про державну службу" (а.с.14-16).
Враховуючи вищевикладене, оскільки період роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку, то є безпідставними доводи відповідачів про те, що, оскільки 15.09.1994 позивачу присвоєно персональне звання - інспектор податкової служби, станом на 01.05.2016 позивач не займала посади державної служби та посади працівників органів державної податкової служби не передбачені статтею 25 Закону № 3723-ХІІ "Класифікація посад".
Таким чином, до стажу державної служби позивача підлягають зарахуванню зазначені періоди робіт з 21.02.1994 по 03.05.2017, що становить - 23 років 2 місяці 13 днів.
Щодо необхідності для набуття права на призначення пенсії відповідно до положень Закону України "Про державну службу" наявності у особи не менше 10 років стажу державних службовців на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VІІІ, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, згідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Таким чином, для набуття права на призначення пенсії відповідно до положень Закону України "Про державну службу", серед вищевказаного, необхідно наявність обставини: із зайняття особою посади державної служби та наявності не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі) - на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VІІІ - 01.05.2016.
З огляду на вищенаведене, стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Законом № 889-VIII - 01.05.2016, становив більше 20 років, при цьому позивач працювала на посадах державної служби станом на день набрання чинності Законом № 889-VIII, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Щодо позовних вимог в частині урахування довідок Управління соціально-економічної розвитку Коломийської районної державної адміністрації від 31.07.2024 №№ 89/01-06/29, 90/01-06/29 суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині урахування довідок від 31.07.2024 №№ 89/01-06/29, 90/01-06/29, як передчасних.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.08.2024 № 092950010195 по відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 з 21.02.1994 по 03.05.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV на пенсію державного службовця з 31.07.2024 відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.