ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" грудня 2024 р. справа № 300/6907/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Адвокат Бігун В.П. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_2 періоду роботи з 19.09.1992 по 15.11.1997 у Кооперативі "Чайка";
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 періоди роботи з 19.09.1992 по 15.11.1997 у Кооперативі "Чайка".
Позовні вимоги мотивовані тим, що у березні 2024 року позивач звернувся з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.03.2024 № 092250006345 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано спірний період роботи, оскільки запис не завірено печаткою підприємства. Зазначено, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, інших документів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 24.09.2024 залучено до участі в справі Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як другого відповідача (а.с.45, 46).
Відповідачі скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.
23.09.2024 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (а.с.19-21). Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив, вказавши, що за результатами розгляду заяви та доданих документів, до загального страхового стажу не зараховано період роботи з 19.09.1992 по 15.11.1997, оскільки трудова книжка заповнена із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме запис не завірено печаткою підприємства. Таким чином, трудової книжки недостатньо для підтвердження страхового стажу. Уточнюючої довідки позивачем не надано. Аналіз наданих документів показав, що загальний страховий стаж позивача складає 17 років 08 місяців 25 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. На підставі чого, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення № 092250006345 від 25.03.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.
11.10.2024 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до якого представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі (а.с.50-54). Зазначено, що жодних інших документів, які б підтверджували період роботи з 19.09.1992 по 15.11.1997 в кооперативі "Чайка" позивачем ні до органів Пенсійного фонду ні до матеріалів адміністративного суду не надано, а тому правових підстав для зарахування спірного періоду роботи немає.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 18.03.2024 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком, надавши відповідні документи.
За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 25.03.2024 № 092250006345, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (не менше 30 років після досягнення 60 років), встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Враховано страховий стаж 17 років 08 місяців 25 днів. До загального страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки з 19.09.1992 по 15.11.1997, оскільки запис не завірено печаткою підприємства (а.с.28).
Згідно записів №№7, 8 трудової книжки НОМЕР_1 позивач 19.09.1992 прийнятий в Кооператив "Чайка" на роботу робітником по переробці пластмаси, 15.11.1997 звільнений з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства (наказ № 4 від 14.11.1997). Запис № 8 трудової книжки НОМЕР_1 не завірено печаткою кооперативу (а.с.8 зворот).
Відповідно до архівної довідки від 01.03.2024 № 04-01/С-33 в книгах наказів Кооперативу "Чайка" наказу № 4 від 14.11.1997 про звільнення з роботи позивача не виявлено (а.с.30 зворот).
Згідно архівної довідки від 01.03.2024 № 04-01/С-32 у відомостях про нарахування заробітної плати Кооперативу "Чайка" з 1992 по 1994 роки значиться ОСОБА_2 , 1995 рік - ОСОБА_3 , йому нараховувалася заробітна плата. Відомості про нарахування заробітної плати за 1996-1997 роки в архівний відділ на збереження не поступали (а.с.26).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком врегульовані статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років (ч.2 ст.26 Закону № 1058-IV).
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років (ч.3 ст.26 Закону № 1058-IV).
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Також відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пунктів 2.2, 2.4 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
До прийняття наведеної вище Інструкції від 29.07.1993 № 58 порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами пунктів 2.2, 2.3 якої було також передбачено, що заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Згідно записів №№7, 8 трудової книжки НОМЕР_1 позивач 19.09.1992 прийнятий в Кооператив "Чайка" на роботу робітником по переробці пластмаси, 15.11.1997 звільнений з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства. Запис № 8 трудової книжки НОМЕР_1 не завірено печаткою кооперативу (а.с.8 зворот). Відповідно до архівної довідки від 01.03.2024 № 04-01/С-33 в книгах наказів Кооперативу "Чайка" наказу № 4 від 14.11.1997 про звільнення з роботи позивача не виявлено (а.с.30 зворот).
Як встановлено рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.03.2024 № 092250006345 не зараховано позивачу до загального страхового стажу не період роботи згідно трудової книжки з 19.09.1992 по 15.11.1997, оскільки запис не завірено печаткою підприємства (а.с.28).
Суд встановив, що записи про прийняття та звільнення з роботи у спірний період містять дати прийому, звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій позивач працював, а також завірені підписом відповідальної особи. Водночас, згідно архівної довідки від 01.03.2024 № 04-01/С-32 у відомостях про нарахування заробітної плати Кооперативу "Чайка" з 1992 по 1994 роки значиться ОСОБА_2 . 1995 рік - ОСОБА_3 , йому нараховувалася заробітна плата. Відомості про нарахування заробітної плати за 1996-1997 роки в архівний відділ на збереження не поступали (а.с.26).
Однак, вищевказані недоліки трудової книжки та первинних документів не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливав на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та інших документів, та не може нести негативні наслідки за окремі їх недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та інших документів.
Крім того такі недоліки не спростовують достовірність інших відомостей.
За таких обставин, відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи згідно трудової книжки з 19.09.1992 по 15.11.1997 в кооперативі "Чайка".
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, оскільки, згідно ч. 5. ст. 45 Закону № 1058-ІV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, суд дійшов висновку, з метою ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.03.2024 № 092250006345 в частині незарахування позивачу до загального страхового стажу періоду роботи згідно трудової книжки з 19.09.1992 по 15.11.1997; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 період роботи у Кооперативі "Чайка" з 19.09.1992 по 15.11.1997.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.03.2024 № 092250006345 в частині незарахування ОСОБА_4 до загального страхового стажу періоду роботи згідно трудової книжки з 19.09.1992 по 15.11.1997.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати ОСОБА_4 до загального страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 період роботи у Кооперативі "Чайка" з 19.09.1992 по 15.11.1997.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська обл., 36000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , с. Бабин, Косівський район, Івано-Франківська обл., 78651) сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.