Провадження № 11-сс/4823/550/24 Слідчий суддя
Доповідач ОСОБА_1
16 грудня 2024 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за його заявою від 13.11.2024.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що досудове розслідування за фактами, викладеними у заяві ОСОБА_5 від 13.11.2024, вже проведено ВД ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, тому підстав для повторного внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за цими ж фактами не має, оскільки кримінальний процесуальний закон пов'язує необхідність відкриття кримінального провадження з виявлення певного факту вчинення кримінального правопорушення, а не з необхідністю нової кваліфікації вже розслідуваного кримінального правопорушення.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його скаргу на бездіяльність ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР та зобов'язати уповноважену особу ЧРУП ГУНП в Чернігівській області внести відомості до ЄРДР за його заявою від 13.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення. Вважає ухвалу слідчого судді безпідставною та необґрунтованою. Звертає увагу, що він звернувся з новим предметом розгляду по новій кваліфікації за ст. 126 КК України, а при розгляді кримінального правопорушення в межах кваліфікації за ст. 125 КК України органами досудового розслідування взагалі зроблено нічого не було. Зазначає, що працівниками поліції не було його допитано для з'ясування всіх обставин справи.
У доповненні до апеляційної скарги наголошує на необґрунтованості та на скасуванні ухвали слідчого судді від 02 грудня 2024 року. Вважає, що слідчим суддею не надано оцінки постанові дізнавача ВД ЧРУП від 14.12.2023 про закриття об'єднаного кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України. Зазначає, що досудове розслідування мало предмет розгляду у межах ст. 125 КК України, а в межах ст.126 КК України не розглядалося, не допитано всіх підозрюваних, а саме, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не виконано вказівок слідчих суддів. Вказує, що він звернувся з новим предметом розгляду по новій кваліфікації за ст. 126 КК України, а розгляд кримінальних правопорушень відбувався у рамках кваліфікації за ст. 125 КК України, а поліцією та прокурором навмисно затягнуто строки притягнення до кримінальної відповідальності правопорушників.
Водночас, 13.12.2024 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_4 , де просив його апеляційну скаргу, подану від 09.12.2024 залишити без розгляду, оскільки на його думку скарга подана не належним чином через систему “Електронний суд», з урахуванням, що ним подано іншу апеляційну скаргу від 09.12.2024 рекомендованим листом через Укрпошту, яку просить розглянути у окремому судовому провадженні.
До початку розгляду справи від прокурора ОСОБА_8 надійшла заява з проханням розгляду справи у порядку письмового провадження без її участі. Також просила апеляційну скаргу ОСОБА_4 від 12.12.2024, подану через Укрпошту, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін. Крім того, просила апеляційну скаргу та клопотання ОСОБА_4 від 13.12.2024 про залишення апеляційної скарги без розгляду також залишити без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала слідчого судді ґрунтується на вимогах чинного законодавства, виходячи з наступного.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Прохання апелянта про залишення його апеляційної скарги без розгляду колегія суддів визнає некоректним, оскільки діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України не дозволяє апеляційній інстанції залишити апеляційну скаргу без розгляду з вказаних в ній підстав.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Аналізуючи встановлені фактичні обставини судового провадження, колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КК України, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
На підставі п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий повноважний приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
З досліджених апеляційним судом матеріалів судового провадження вбачається, що 13.11.2024 ОСОБА_4 звернувся до ЧРУП ГУНП в Чернігівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив відкрити кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України щодо невідомих осіб, які скоїли 3 епізоди нападів на нього: за пошкодження хребтів від 31.05.2015 і від 03.06.2015 та за перелам ребер від 05.09.2017.
Станом на час розгляду скарги в суді відомості за заявою ОСОБА_4 від 13.11.2024 не були внесені до ЄРДР.
Положення ст. 214 КПК України свідчать про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається. При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що слугувати підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних не має, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
З об'єктивних відомостей, які містяться в матеріалах судового провадження вбачається, що за фактами, викладеними у заяві ОСОБА_5 від 13.11.2024, ВД ЧРУП ГУНП в Чернігівській області було відкрите кримінальне провадження за № 12016270019911880 від 21.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. За результатами розслідування постановою старшого дізнавача ВД ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 14.12.2023 вказане кримінальне провадження було закрите за відсутності події кримінального правопорушення. Ця постанова про закриття кримінального провадження від 14.12.2023 є чинною.
За таких обставин, досудове розслідування за фактами, викладеними у заяві ОСОБА_5 від 13.11.2024 вже проведено ВД ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, тому підстав для повторного внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за цими ж фактами не має, оскільки кримінальний процесуальний закон, зокрема, ст. 25 КПК України пов'язує необхідність відкриття кримінального провадження з виявлення певного факту вчинення кримінального правопорушення, а не з необхідністю нової кваліфікації вже розслідуваного кримінального правопорушення.
Отже, рішення слідчого судді, що оскаржується, містить обгрунтовані підстави для відмови ОСОБА_4 у задоволенні вимог, які зазначені в його скарзі від 13.11.2024.
Фактично всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 з приводу того, що слідчий суддя при розгляді його скарги фактично не дав правової оцінки доказам стосуються незгоди заявника з оцінкою та не врахуванням слідчим суддею певних фактів, на які вказує апелянт.
За вказаних підстав, колегія суддів вважає рішення слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 законним і обґрунтованим і підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відповідно ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_4 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 406, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 , а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за його заявою від 13.11.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3