Справа №582/457/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Жмурченко В.Д.
Номер провадження 33/816/992/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 124 КУпАП
12 грудня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Склярова С.Л., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Склярова С.Л. на постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито у зв'язку зі спливом на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КупАП,-
Постановою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за те, що 09 квітня 2024 року близько 17 год. 15 хв. керуючи автомобілем «ГАЗ 3302», номерний знак НОМЕР_1 , в смт. Недригайлів, Роменського району, Сумської області по вул. Зарудка, порушивши п. 10.9 ПДР України, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль «Audi», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Скляров С.Л. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що зіткнення транспортних засобів відбулося вже після того, коли автомобіль під керування ОСОБА_1 був зупинений, а тому саме водій ОСОБА_2 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Долучений висновок експерта є неоднозначним та передбачає два варіанти розвитку дорожньо-транспортної пригоди, при цьому не надаючи безумовної відповіді про те, що порушення Правил дорожнього руху, допущено саме водієм ОСОБА_1 та призвело до спричинення пошкодження транспортних засобів.
Надаючи оцінку експертному висновку необхідно враховувати покази свідка ОСОБА_3 , котра є сторонньою особою та не зацікавлена в результатах розгляду справи. Так, остання повідомила про те, що саме автомобіль «Audi», під керуванням ОСОБА_2 допустив зіткнення із транспортним засобом «Газель», який не рухався.
Тобто, саме 2 варіант експертного висновку відображає механізм дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до наданих пояснень свідка ОСОБА_3 .
Також на підтвердження невинуватості водія ОСОБА_1 свідчить і долучена схема місця ДТП, в якій відсутня будь-яка слідова інформація, зокрема щодо гальмування, розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини, тощо), площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту, тощо; координати місця зіткнення, наїзду, тощо, відносно сталих орієнтирів, розташування дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху, а також локалізація і характер механічних пошкоджень транспортних засобів.
Враховуючи зазначені заміри, автомобілі повинні були знаходитися на лівому краї проїзної частини автодороги, тобто на зустрічній смузі руху, що суперечить поясненням обох водіїв.
Відповідно, схема ДТП містить недостовірні та неповні відомості, а відтак суд не мав права враховувати зазначений доказ, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 .
За таких обставин, сам протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом в даній справі, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним і беззаперечним доказом, а викладені в ньому обставини мають бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про винуватість останнього в скоєнні адміністративного правопорушення, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та адвоката Склярова С.Л., які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення була встановлена суддею з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 09 квітня 2024 року серії ААД № 655482, з якого вбачається, що 09 квітня 2024 року близько 17 год. 15 хв. в смт. Недригайлів по вул. Зарудна, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль «Audi», номерний знак НОМЕР_2 . Автомобілі зазнали механічні пошкодження, чим порушено вимоги п. 10.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;
- схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 квітня 2024 року, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів та пошкодження транспортних засобів, яку підписали обидва водія - ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Audio Q7» НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , який керував «ГАЗ 3302» реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно яких останній повідомив працівникам поліції про те, що 09 квітня 2024 року близько 17 год. 15 хв. в смт. Недригайлів по вул. Зарудна, керував автомобілем «ГАЗ 3302», номерний знак НОМЕР_1 . Рухаючись заднім ходом скоїв наїзд на автомобіль «Audi Q7», номерний знак НОМЕР_2 . Під час здійснення руху назад, дивився у праве дзеркало заднього виду та не бачив жодного автомобіля позаду, проте відразу відчув поштовх у задню частину автомобіля. Транспортний засіб отримав механічні пошкодження фарби заднього бамперу;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який повідомив про те, що 09 квітня 2024 року близько 17 год. 15 хв. керував автомобілем «Audi Q7», номерний знак НОМЕР_2 в смт. Недригайлів по вул. Зарудна. Попереду його автомобіля зупинився транспортний засіб «ГАЗ 3302», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого різко почав здавати назад, внаслідок чого відбувся наїзд на його автомобіль. Автомобіль зазнав механічні пошкодження капоту, право та лівої фари, переднього бамперу, решітки радіатору, праве та ліве переднє крило;
- висновку експерта № 51 від 24 червня 2024 року, яким встановлено два варіанти.
Висновок суду про те, що причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди стали саме дії ОСОБА_1 , який рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на автомобіль «Audi Q7», номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив п. 10.9 ПДР України, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності, яким судом першої інстанції була надана належна оцінка.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»(із змінами), суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Крім того, відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Аналіз наведених вище доказів та фактичні обставини справи дозволяють зробити висновок, що зіткнення транспортних засобів відбулося саме через дії ОСОБА_1 , оскільки він, здійснюючи рух заднім ходом, створив небезпеку та перешкоду іншим учасникам руху, і як наслідок здійснив зіткнення з автомобілем «Audi Q7», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився позаду транспортного засобу «ГАЗ 3302», номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого автомобілі зазнали механічних ушкоджень. При цьому, версія сторони захисту щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме, що автомобіль під керуванням потерпілого здійснив наїзд на транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який в цей момент не рухався, повністю спростовується наведеними вище доказами, з яких достеменно встановлено, що автомобіль під керуванням останнього рухався заднім ходом, у результаті чого і відбулося зіткнення.
Підлягає врахуванню також характер і локалізація пошкоджень на транспортному засобі «ГАЗ 3302» номерний знак НОМЕР_1 , а саме пошкодження лакофарбового покриття на задньому борту, які вказують на те, що зіткнення автомобіля не могло відбутися за тих обставин, на яких наполягає сторона захисту, а навпаки, відбулося коли вказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснював рух заднім ходом.
Враховуючи викладене, суддею суду першої інстанції обґрунтовано не взяті до уваги показання ОСОБА_1 надані в суді першої інстанції та свідка ОСОБА_3 як такі, що суперечать іншим доказам та встановленим обставинам справи.
Розбіжності у схемі ДТП, на які звертає увагу суду апелянт, а саме розташування автомобілів та відсутність зазначення у схемі обов'язкових даних, апеляційний суд не вважає підставою для скасування постанови суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до визначення, яке наведене в наказі МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 схема місця дорожньо-транспортної пригоди - це графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об'єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об'єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цього наказу на місці пригоди і підписується її учасниками.
Отже, схема ДТП є одним із доказів, на підставі яких проводиться аналіз механізму пригоди та оцінка дій водіїв щодо дотримання ними Правил дорожнього руху.
Також апеляційний суд звертає увагу, що схема місця ДТП від 09 квітня 2024 року підписаний обома водіями без зауважень.
Окрім цього, долучені до схеми ДТП фотозображення підтверджують розташування автомобілів на проїзній частині, котрі фактично перебувають на середині дороги. Таким чином, доводи апелянта щодо невірного встановлення місця події є необґрунтованими.
Наведені обставини, з урахуванням усіх зібраних доказів, зокрема схеми місця ДТП, пояснень учасників наданих безпосередньо в день вчинення дорожньо-транспортної пригоди, вказують на те, що саме водієм ОСОБА_1 було допущено зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , який перебував у статичному стані.
Суд першої інстанції надавши оцінку долученим до матеріалів справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доказів, обґрунтовано взяв до уваги саме перший варіант висновку експерта, яким встановлено, що з технічної точки зору в діях водія автомобіля «Газель» вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, п. 10.9 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Вказаний варіант висновку експерта узгоджується з іншими наявними доказами та в повному обсязі встановлюють вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вище зазначені докази - протокол про адміністративне правопорушення, схема ДТП, висновок експерта та письмові пояснення потерпілого не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому правильно покладені судом в основу прийнятого рішення.
З огляду на викладене, оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на необґрунтованість прийнятої у справі постанови щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього, а наявні у справі та досліджені в судовому засіданні докази у своїй сукупності і взаємозв'язку є достатніми для прийняття рішення про недотримання останнім вимог п. 10.9 ПДР України та вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів поданих захисниками скарг, апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції було повно, всебічно і об'єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, надано цим обставинам належну правову оцінку та вірно визначено наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачені ст. 38 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, про що заявляються вимоги в апеляційної скарзі, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП України,
Постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв'язку зі закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до відповідальності, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Склярова С.Л. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.