Справа № 643/21852/21 Номер провадження 22-ц/814/2916/24Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
03 грудня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Панченка О. О., Чумак О. В.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року у складі судді Гольник Л. В.
у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду,
У грудні 2021 року представник КП «Харківські теплові мережі» звернуся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання, яка утворилась за період з 01.08.2001 року по 31.10.2021 з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 77 730, 54 грн, а також відшкодування судового збору.
Позов мотивовано тим, що КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м. Харкова.
Відповідач проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення та постачання гарячої води, що здійснює КП «Харківські теплові мережі».
За період з 01.08.2001 року по 31.10.2021 відповідач покладені законодавством зобов'язання щодо оплати послуг з теплопостачання не виконував належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 70 412,14 грн, яку відповідач відповідно до вимог статті 625 ЦК України зобов'язаний сплатити з урахуванням індексу інфляції в сумі 3 450,28 грн та 3% річних в сумі 1 598,12 грн.
На підставі розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу було передано за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 березня 2023 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання, яка утворилась за період з 01.01.2001 року по 31.10.2021 з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 77 730,54 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» понесені судові витрати в розмірі 2 270 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 серпня 2023 року скасовано заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 березня 2023 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено частково.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання, яка утворилась за період з 01.04.2017 року по 31.10.2021 з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 54 835,12 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» понесені судові витрати в розмірі 1 649,55 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач покладені на нього, як споживача, обов'язки належним чином не виконує, отримані послуги не оплачує, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню з урахуванням строку позовної давності.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що представник позивача не надав до позовної заяви Витяг з ліцензійного реєстру на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на електроцентралях та установках. Крім того, позовна заява підписана представником позивача - юрисконсультом Наволокіною Д., проте довіреності до позовної заяви додано не було, як і статуту КП «Харківські теплові мережі» та доказів посвідчення службового становища та повноважень керівника Скопенка В. В.
Вказує, що позивачем не надано жодних доказів (рішень) на підтвердження проведення опалювальних сезонів та установлених тарифів, а також динаміку тарифів на послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.
Вважає, що наявний в справі розрахунок не є належним та допустимим доказом, оскільки не підписаний бухгалтером підприємства та не скріплений печаткою. Крім того, вказаний розрахунок не містить посилання на законодавчу норму, згідно якої відбувалося нарахування, площу квартири, обсягу спожитого тепла, тарифів та методики нарахування оплати за нього. А тому заборгованість за послуги на його думку, визначена довільно.
Зазначає, що він став власником квартири з моменту укладення договору купівлі-продажу, тобто з 18.02.2008, а тому не має відповідати за боргові зобов'язання попереднього власника ОСОБА_2 . При цьому до суду було надано копію досудової вимоги до ОСОБА_2 на суму боргу 2 136,6 грн станом на 01.02.2007, проте зважаючи на це уточнюючу позовну заяву до нього подано не було.
Також вказує, що договірні відносини між ним та позивачем відсутні, позивачем факт виникнення між ними зобов'язань не довів, на що суд не звернув належної уваги.
Додатково наголошує на тому, що ним була подана заява позивачу про від'єднання від послуг та виготовлення проекту на індивідуальне опалення в квартирі у зв'язку із наданням позивачем послуг теплопостачання неналежної якості через зношення системи телекомунікацій і низьку теплоізоляцію труб.
Вважає, що такий бездоговірний спосіб виникнення відносин між ним та позивачем є абсолютно неприйнятним та таким, що не забезпечує йому належну міру захисту від порушень та зловживань.
Звертає увагу на те, що в належній йому квартирі відсутня гаряча вода із-за перекриття вентилів на стояку гарячого постачання, про що було складено акт, а через тривале невирішення даного питання він в подальшому також відмовився від даної послуги.
Крім того, позивачем жодного разу не було направлено на його адресу вимогу оплатити борг.
Оскільки позовна заява подана до суду 23.11.2021, тому з урахуванням строку позовної давності стягненню підлягає заборгованість за період з 23.11.2018 по 23.11.2021.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з теплопостачання згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 21.07.2005 № 630, що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 669с18d7-0659-4с22- bf7d-8f79d673с-с9 від 17.11.2021 відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2 та є споживачем послуг з централізованого опалення та підігріву води для потреб гарячого водопостачання, які надає позивач.
Нарахування щомісячних платежів за теплову енергію за вказаною адресою здійснюється за затвердженими нормативами (нормами) споживання та наданий позивачем розрахунок заборгованості споживача ОСОБА_1 по оплаті послуг з теплопостачання містить усі складові щодо опалювальної площі квартири по АДРЕСА_1 - 58,8 кв. м, норм споживання теплової енергії та тарифів послуг, що надавались відповідачеві у спірний період. Такий розрахунок є належним та допустимим доказом, не спростований відповідачем і обґрунтовано взятий до уваги судом першої інстанції при вирішенні справи.
Докази, додані відповідачем до апеляційної скарги, наданого позивачем розрахунку не спростовують та на висновки суду першої інстанції не впливають.
Як вбачається з акту обстеження системи теплопостачання житлового приміщення КП «Харківські теплові мережі» № 175/8561 від 19.11.2019 за заявою споживача ОСОБА_1 для відключення гарячого водопостачання на квартиру АДРЕСА_2 працівниками позивача було опломбовано вентиль трубопроводу і з того часу нарахування за послугу з підігріву води відповідачеві не здійснювалось, що підтверджується відомостями про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу.
Акти про здачу пломб на збереження № 17542871 від 01.09.20 та № 17543125 від 23.09.20 (що містить непосвідчені виправлення на 18) підтверджують наявність пломби на відсікаючому вентилі трубопроводу гарячої води та правильність проведених позивачем розрахунків.
Інших належних та допустимих доказів ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості послуг теплопостачання, зокрема, наданого споживачем акта-претензії за визначеною формою, що складений за результатами перевірки якості послуги згідно з Порядком проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145, матеріали справи не містять, а тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправомірного нарахування йому вартості комунальних послуг.
Згідно вимог статей 12, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Заперечуючи проти позовних вимог КП «Харківські теплові мережі», відповідач ОСОБА_3 факту ненадання, надання не у повному обсязі або неналежної якості послуг з опалення та підігріву води за адресою: АДРЕСА_1 суду не довів, тому підстав для відмови у задоволенні позову апеляційним судом не вбачається.
Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Разом з тим факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23), від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 (провадження № 61-16076 св 23).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін, як грошового зобов'язання, на них поширюються правила частини другої статті 625 ЦК України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно відомостей нарахування і оплати з теплопостачання з урахуванням періоду платежу з 01.12.2004 по 31.10.2021 свої зобов'язання з оплати наданих послуг теплопостачання відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 70 412,14 грн.
На суму щомісячної заборгованості, що виникла за період з 01.12.2018 по 31.10.2021, відповідно до статті 625 ЦК України позивачем нараховано 3 450,28 грн інфляційних втрат та 1 598,12 грн - 3% річних.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову КП «Харківські теплові мережі», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг не виконував, платежі за послуги з теплопостачання не вносив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача із застосуванням положень статті 625 ЦК України в межах строку позовної давності, а тому дійшов обґрунтовано висновку по стягнення заборгованості за період з 01.04.2017 по 31.10.2021 у розмірі 49 786,72 грн з урахуванням індексу інфляції в сумі 3 450,28 грн та 3% річних у сумі 1 598,12 грн, що загалом складає 54 835,12 грн.
При цьому суд вірно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, у тому числі щодо перебігу строку позовної давності за статтею 257 ЦК України.
Судом вірно встановлено, що відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, внесеного Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», строк загальної позовної давності у три роки було продовжено на строк дії такого карантину з дня набрання чинності даним Законом - 02.04.2020 по 30.06.2023 - коли на всій території України карантин було скасовано, тому обчислення судом позовної давності щодо кожного простроченого відповідачем щомісячного платежу за отримані послуги з теплопостачання за три роки до виникнення обставин, пов'язаних з продовженням позовної давності, є правильним.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо обрахування позовної давності з 23.11.2018 по 23.11.2021 не ґрунтуються на вимогах Закону № 540-IX та відхиляються апеляційним судом як безпідставні.
Інші доводи апеляційної скарги, у тому числі щодо обставин, які виникли поза межами позовної давності та задоволених позовних вимог КП «Харківські теплові мережі», на висновки суду першої інстанції не впливають і таких не спростовують та не дають підстав вважати, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд допустив порушення норм процесуального права або неправильно застосував норми матеріального права.
Рішення у справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційним судом не встановлено.
За наведених обставин колегія суддів залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. О. Панченко
О. В. Чумак