Справа № 161/9186/22 Провадження №11-кп/802/786/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
17 грудня 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 12 грудня 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який утримується в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», на 60 (шістдесят) днів до 09 лютого 2025 року включно, без визначення розміру застави, з утриманням в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор»,
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 12.12.2024 року задоволено клопотання старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Продовжено строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцьк Волинської області, який утримується в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», на 60 (шістдесят) днів до 09.02.2025 року включно, без визначення розміру застави, з утриманням в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 12.12.2024 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, у випадку якщо суд прийде до висновку про неможливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, доцільним є визнання розміру застави.
Перевіривши апеляційну скаргу адвоката суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до повернення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили.
Положеннями ст.393 КПК України визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на подачу апеляційної скарги.
Згідно із ч.5 ст.396 КПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Приписами ч.1 ст.45 КПК України визначено, що захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Вимоги ч.1 ст.50 КПК України регламентують, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 року (провадження № 51-9792 кмо 18, справа № 648/3629/17) викладено висновок про те, що повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю додав хоча б один із документів, передбачених п.2 ч.1 ст.50 КПК України, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Вищевказаний висновок також закріплений у Постанові Верховного суду від 01.12.2021 року (справа 760/15429/20 провадження № 51-4104 км 21).
Як вбачається з матеріалів поданої апеляційної скарги адвокат ОСОБА_3 , який підписав і подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_4 , не надав апеляційному суду передбачені ч.1 ст.50 КК України відповідні документи, які б підтверджували його повноваження оскаржувати в апеляційному порядку дану ухвалу суду.
Адвокатом ОСОБА_3 до апеляційної скарги долучено копію чистого бланку ордеру серії ВК № 1131631 про надання правничої допомоги, а також копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 841 від 14.10.2011 року на ім'я ОСОБА_3 .
Однак матеріали апеляційної скарги не містять Договору про надання правової (правничої) допомоги, який деталізує визначені між сторонами предмет договору та коло повноважень адвоката. А тому неможливо чітко встановити обсяг повноважень, наданих ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_3 , на представництво інтересів першого, в тому числі щодо оскарження рішення суду та участі в засіданнях суду апеляційної інстанції.
За таких обставин апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подана та підписана особою без підтвердження повноважень на апеляційне оскарження ухвали суду у даному кримінальному провадженні.
Відповідно за наявних документальних матеріалів апеляційний суд позбавлений можливості визначити обсяг повноважень адвоката на представництво інтересів обвинуваченого в суді апеляційної інстанції.
У зв'язку з чим апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки вона подана з порушенням вимог КПК України, та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
З урахуванням того, що адвокатом ОСОБА_3 не долучено до апеляційної скарги доказів на підтвердження його повноважень на представництво інтересів ОСОБА_4 в апеляційному суді в даному кримінальному провадженні, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Тому, з урахуванням викладених обставин, положень ч.5 ст.396, п.2 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Водночас апеляційний суд вважає за необхідним роз'яснити апелянту, що відповідно до ч.7 ст.399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
На підставі наведеного і керуючись ст.399 КПК України,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 12 грудня 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який утримується в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», на 60 (шістдесят) днів до 09 лютого 2025 року включно, без визначення розміру застави, з утриманням в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», повернути апелянту.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Волинського апеляційного суду ОСОБА_2