Справа № 163/1908/24 Провадження №33/802/806/24 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.
Доповідач: Гапончук В. В.
16 грудня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Богдан Л.М.,
захисника ОСОБА_1 - Тютюника В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника Хитрика Руслана Івановича в інтересахособи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 24.10.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він о 11:38 годині 12.08.2024 року на 488 км автодороги М-07 в порушення п.2.9а Правил дорожнього руху, керував автомобілем «Лексус», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Огляд проводився за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6820»,результат тесту - 0,50 % проміле (а.с.25-26).
Не погоджуючись з таким судовим рішенням захисник Хитрик Р.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Вказує на те, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп?яніння ОСОБА_2 , працівниками поліції не було дотримано положень норм чинного законодавства. Наявний в матеріалах справи відеозапис з місця події не містить всіх обставин події, а містить лише процес освідування ОСОБА_1 . Про те, чи згідний ОСОБА_1 з результатом тесту працівники поліції не запитували, а повідомили про складення протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, стверджує, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КпАП України, оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис цього не містить (а.с.30-35).
На адресу апеляційного суду від захисника ОСОБА_1 - Тютюника В.Ю. 16.12.2024 року надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги в яких вважає оскаржувану постанову суду незаконною та необґрунтованою.
Вказує на те, що на наявному в матеріалах справи відеозаписі відсутні в ОСОБА_1 будь-які ознаки алкогольного сп'яніння, в нього не була порушена координація рухів, мова була чітка та зрозуміла, було відсутнє тремтіння пальців рук, шкірний покривив обличчя не змінювався, поведінка була адекватна та відповідала обстановці, він був орієнтований на місці. Також в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які ознаки алкогольного сп'яніння. Крім того, працівники поліції, порушуючи процедуру огляду, фактично змусили ОСОБА_1 проходити огляд тричі. При цьому в ОСОБА_1 два рази показувало негативний результат. Звертає увагу на те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився одним працівником поліції, а акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати та номеру складений іншим. Просить врахувати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем за контрактом та по теперішній час проходить службу у Збройних Силах України, позитивно характеризується за місцем несення військової служби (а.с.49-50).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду (а.с.46), не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Тютюника В.Ю., приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст.294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КпАП України, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КпАП України, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що місцевий суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень згаданих статей КпАП України.
Відповідно до диспозиції ст.130 КпАП України адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, відповідно до вимог п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 417799 від 12.08.2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с.1);
- роздруківкою чека Драгер до протоколу серії ААД № 417799 від 12.08.2024 року (а.с.3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.08.2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с.5);
- відеозаписом з боді-камер працівників поліції (а.с.8).
Дані, зафіксовані на відеозаписі, повністю спростовують доводи захисників та свідчать, що поліцейські діяли з дотриманням вимог ст.266 КпАП України, Інструкції №1452/735, Інструкції №100.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто, за змістом цих норм, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених Інструкцією №1452/735, а відсутність на відеозаписі ознак алкогольного сп'яніння не може беззаперечно стверджувати про відсутність таких ознак в цілому.
Крім того, з відеозапису вбачається рух автомобіля «Лексус», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ; роз'яснення працівником поліції прав ОСОБА_1 ; проведення огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6820», де його результати становили 0,5 % проміле; оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів. Працівником поліції повідомлено про складання стосовно водія протоколу про адміністративне правопорушення та останній з вказаним погодився, погодився з результатом огляду, підтвердив, що напередодні вживав алкоголь, а тому підстав пропонувати йому проїхати в медичний заклад для здійснення огляду у працівника поліції не було.
Відеозапис проводився безперервно на місці вчинення правопорушення, на ньому зафіксований розвиток подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Піддавати вказані докази сумніву, в апеляційного суду немає законних підстав.
Доводи захисника про те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 без зазначення часу та дати складання, складений іншою особою, яка не проводила огляд, а тому є неналежним та недопустимим доказом винуватості ОСОБА_1 , а також про те, що Драгер він продував фактично три рази не заслуговують на увагу, адже жодним чином не спростовують результат такого огляду (0,5% проміле), з яким був згоден сам ОСОБА_1 , ствердивши це своїм підписом.
Таким чином, усі доводи захисників, викладені в апеляційній скарзі та поясненнях до апеляційної скарги, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, шляхом закриття провадження у справі.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Хитрика Руслана Івановича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.