Справа №760/29275/24
2-о/760/704/24
(про залишення позовної заяви без руху)
17 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши заяву заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Маріуполь Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Маріуполь Донецької області.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (ч. 2 ст. 317 ЦПК України).
Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Згідно з вимогами п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Відповідно до п. 1 Розділу 5 "Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні", затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 р., підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до вимог ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити докази, що підтверджують кожну обставину.
Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК України, за участю заявників і заінтересованих осіб.
У той же час, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту смерті, заявником не зазначено в заяві, чи є у померлого інші діти, які, у випадку їх наявності, мають бути зазначені в заяві як заінтересовані особи.
У разі виправлення недоліків у вказаній частині, заявнику слід надати до суду заяву в новій редакції з відповідними доказами, а також її копії та копії всіх документів, доданих до неї, для надіслання заінтересованим особам, як передбачено ст. 177 ЦПК України.
Крім того, відсутні докази поховання ОСОБА_2 (дозвіл на поховання, довідка кладовища про захоронення, витрати понесені на поховання (придбання ритуальних речей, послуг).
В порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відсутнє підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тими же сторонами з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.
Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Однак, заявником незасвідчені копії документів, доданих до заяви, а тому задля усунення недоліків у вказаній частині заявнику необхідно надати належним чином засвідчені копії документів, доданих до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного вище, заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 294 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви , заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.О. Козленко