СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/167/24
ун. № 759/26504/24
17 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Родіної Олени Василівни про забезпечення доказів до подачі позовної заяви,
У грудні 2024 року адвокат Родіна О.В. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою про забезпечення доказів до подачі позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 року визначено суддю Твердохліб Ю.О.
Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 -померла. Оскільки, він перебував за кордоном, особисто поспілкуватись з відповідачем не мав змоги, а після смерті тітки, вона взагалі перестала відповідати на його дзвінки. Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за №504/2024, номер у спадковому реєстрі №72378984, однак йому стало відомо про наявність іншого заповіту, складеного ОСОБА_2 напередодні смерті. Після того, як тітка потрапила до лікарні, з ним перестала спілкуватися доглядальниця - відповідач у справі, а також сусіди, які її порекомендували.Вдалося дізнатися, що заповіт складено на користь доглядальниці,та йому відомо тільки її прізвище та ім'я, а саме ОСОБА_3 , а також те, що заповіт посвідчений у лікарні Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком О.В. Він вважає, що останній заповіт його тітки не міг бути складений за власної волі та в ясному розумі, адже вона була лежачою та потребувала сторонньої допомоги, на день складання перебувала на стаціонарному лікуванні, їй вводилися ліки, зокрема і наркотичні препарати, які мають знеболюючий ефект, а також впливати на психічний стан. На наступний день після складання оспорюваного заповіту тітка померла. Волевиявлення спадкодавця ОСОБА_2 не було вільним, і не відповідало її волі, документи на спірну квартиру знаходяться у нього.
Заявник не володіє інформацією про спадкоємця, йому відомі тільки її прізвище та ім'я - ОСОБА_3 , тому він позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не може сформувати майбутній позов про визнання заповіту недійсним та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення інформації про відповідача, а також заявити клопотання про допит свідків, які можливо були присутні при посвідченні заповіту, тому просить витребувати докази до подання позовної заяви.
Вивчивши заяву про забезпечення доказів та надані документи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст. ст. 116-118 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
У відповідності до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (ч. 4 ст. 116 ЦПК України).
Згідно п. 4-6 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.
Так, заявник просить витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чмирука О.В. засвідчені належним чином копії нотаріальної справи щодо посвідчення заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого на користь ОСОБА_3 , вона заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_1 , заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого на користь ОСОБА_3 , вона заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_1 , і копії всіх письмових документів, які були надані нотаріусу при посвідченні цього заповіту, квитанції про сплату Сторонами обов'язкових платежів під час складання вказаного заповіту (наприклад, таких як державне мито та інші), інформацію про його код ЄДРПОУ (РНОКПП, ідентифікаційний код, код ЄДРПОУ), копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 та витребувати у Дванадцятої київської нотаріальної контори, 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 504/2024 від 30.04.2024 року.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо застосування положень статті 114 КАС України викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, а щодо застосування положень статті 116 ЦПК України в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Разом з тим, заявником не наведено жодної об'єктивної підстави на підтвердження того, що зазначені в заяві докази, забезпечення яких вимагається, можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Заява не містить і припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.
Фактично позивачем ставиться питання про витребування доказів, хоча поняття «витребування» та «забезпечення» доказів не є тотожними.
За положеннями ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на те, що заявником не доведено необхідності питання забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України, наявні підстави для повернення заяви, особі яка її подавала.
Роз'яснити заявнику право повторного звернення із вказаною заявою після усунення недоліків, які стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 116, 117, 118,353 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Родіної Олени Василівни про забезпечення доказів до подачі позовної заяви повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складено 17.12.2024 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб