СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-в/759/458/24
ун. № 759/23822/21
06 грудня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, який здобув вищу освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений вироком Святошинського районного суду міста Києва 26.10.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин,
Святошинський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернувся з поданням про звільнення ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021, у зв'язку з набранням чинності Закону України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Дане подання обґрунтовується тим, що вироком Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання до покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
Згідно з вироком Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021 ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 547 грн 44 к. Вказаний вирок набрав законної сили 30.11.2021 року.
Разом з тим, 09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим Законом внесені зміни у розмежування адміністративного та кримінального правопорушення проти власності. Так, з 09.08.2024 за крадіжку чужого майна, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян настає відповідальність за статтею 51 КУпАП.
Представник Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області та засуджений у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Вислухавши думку прокурора, який не заперечував щодо розгляду подання за відсутності представника Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області та засудженого, а також враховуючи положення ч. 5 ст. 539 КПК України, суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності вказаних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
У судовому засіданні прокурор не заперечував у задоволення подання.
Вислухавши думку прокурора, вивчивши подання, суд дійшов такого висновку.
Так, п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
У свою чергу, приписами п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Так, вироком Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
Даний вирок суду набрав законної сили 30.11.2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Так, долученою до клопотання копією розпорядження Святошинського районного суду міста Києва від 26.11.2021 підтверджується, що вирок Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021 направлений на виконання до Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області. Вказане розпорядження було отримане адресатом 01.12.2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
За загальним правилом, закріпленим ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
У той же час, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В силу ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, 09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесені зміни у розмежування адміністративного та кримінального правопорушення проти власності.
Отже, з 09.08.2024 за крадіжку чужого майна, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у 2021 - до 2270 грн), настає відповідальність за статтею 51 КУпАП.
У свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
У свою чергу, зі змісту вироку Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021 вбачається, що 29.09.2021 ОСОБА_4 скоїв закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено, що станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1135 грн. 50 к.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2270 грн. 00 к.
Разом з тим, сума викраденого майна за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021 становить 547 грн 44 к.
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна станом на день вчинення кримінального правопорушення - 29.09.2021 становила 547 грн 44 к., тобто ця сума є меншим за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме менше за 2270 грн 00 к., то суд приходить до висновку про те, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та відповідно до приписів ст. 537, 539 КПК України, ч. 2 ст. 74 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню від покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, оскільки інкриміновані йому діяння не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372, 532-534, 537, 539 КПК України, ст. 1-5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 58 Конституції України, Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX, суд,
Подання Святошинського районного відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1