Справа №:755/19961/24
Провадження №: 1-кс/755/3728/24
"21" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2024 року за № 12024100040002622, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 (входить у групу слідчих згідно постанови про її визначення від 24 липня 2024 року) за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 (включений у групу прокурорів відповідно до постанови про її призначення від 24 липня 2024 року) звернулися до слідчого судді з цим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, яке умотивували дійсністю у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 177, 184 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.
ІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини та наведені відомості щодо доцільності застосування заходу забезпечення кримінального провадження
СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження за ознаками наведеного кримінального правопорушення.
У ході якого у т.ч. 20 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, доводиться стороною обвинувачення зібраними у кримінальному провадженні доказами, у т.ч.: протоколами слідчих дій (оглядів, допитів), експертизами, матеріалами негласних слідчих розшукових дій, а такожіншими матеріалами в їх сукупності.
Тому, враховуючи викладене в поєднанні з даними про особу підозрюваного, з числа визначених ст. 178 КПК, у провадженні існують наступні ризики, а саме, що він може:
? переховуватись від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення ним тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 7 років, що може бути сприйняте ОСОБА_5 більш небезпечним ніж переховування від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, у п. 15 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 ЄСПЛ зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування обвинуваченого, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання обвинуваченого або відсутність міцних зв'язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув'язнення;
? незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань. Вагомою частиною доказової бази у кримінальному провадженні являються показання свідків, місце мешкання та роботи яких останній відомі, що суттєво збільшує вищевказаний ризик;
? вчинити інший злочин, адже не має офіційно доходу та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення даного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання зазначеним ризикам.
Отже, слушним є застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
ІІІ. Позиції сторін
Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, у т.ч. з урахуванням того, що обставини визначені у п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 177, 184 КПК є дійсними.
Сторона захисту заперечувала проти застосування заходу забезпечення кримінального провадження відносно підозрюваного у розрізі не доведення, на їх переконання обставин регламентованих п. 1 - 3 ч. 1 ст. 194 КПК.
В т.ч. щодо особи підозрюваного зауважено, що він з 29 березня 2022 року на безоплатній основі є членом Добровольчого формування Броварської міської територіальної громади №1 «Дозор» (контракт №190 від 29 березня 2022 року), бере участь в заходах, спрямованих на забезпечення оборони м. Бровари та виконує службові обов'язки відповідно до покладених на формування завдань, зокрема, несення служби на позиціях з протиповітряного прикриття об'єктів критичної інфраструктури, для несення вартової служби по охороні позицій взводних опорних пунктів ДФТГ та на блок-постах.
У лавах ДФТГ характеризується виключно з позитивної сторони.
IV. Правове регулювання питання
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України), та останній (порядок) визначає, що
- запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України);
- застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України), відповідно останні застосовуються тільки при дійсності цих даних;
- клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України;
- під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
- метою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;
- підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 передбачених цим Кодексом;
- при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний, згідно ст. 178 КПК України , оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
V. Стислий виклад з'ясованих обставин, щодо порушеного питання
Згідно повідомлення про підозру від 20 листопада 2024 року, даних клопотання вказаного у п. І ухвали та відомостей вказаних захистом слідує наступне:
1.щодо особи підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Києва, не працює, з 29 березня 2022 року є членом Добровольчого формування Броварської міської територіальної громади №1 «Дозор» (контракт №190 від 29 березня 2022 року), не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Згідно довідки № 239 від 21 листопада 2024 року командира ДФТГ №1 «Дозор» ОСОБА_8 , ОСОБА_5 бере участь в заходах, спрямованих на забезпечення оборони м. Бровари та виконує службові обов'язки відповідно до покладених на формування завдань, зокрема, несення служби на позиціях з протиповітряного прикриття об'єктів критичної інфраструктури, для несення вартової служби по охороні позицій взводних опорних пунктів ДФТГ та на блок-постах.
З характеристики від 21 листопада 2024 року командира ДФТГ №1 «Дозор» ОСОБА_8 слідує, що підозрюваний, за час знаходження у формуванні, виявив себе як досвідчений, ініціативний доброволець та зарекомендував себе з позитивної сторони. Завжди сумлінно виконує поставлені задачі, має лідерські задатки, користується авторитетом у колег. Характеризується як порядна та відповідальна людина, врівноважений та неконфліктний, здатний до ведення конструктивного діалогу.
Перебуваючи в лавах ДФТГ ОСОБА_5 , використовуючи життєвий і військовий досвід, допомагає колегам і побратимам, чим завоював їх повагу. Завжди готовий допомогти товаришам.
Приймає активну участь в діяльності ДФТГ, якісно та своєчасно виконує всі поставленні завдання.
Відповідно до бойових розпоряджень залучається до виконання різних завдань формування, зокрема: несення служби на блокпостах та постах протиповітряної охорони об'єктів критичної інфраструктури, у патрулюванні та забезпеченні публічної безпеки і порядку під час проведення пошукових дій.
За своєчасне та якісне виконання завдань територіальної оборони неодноразово заохочувався командуванням ДФТГ, керівництвом сектору оборони та районною державною адміністрацією.
З контракту добровольця ДФТГ від 28-29 березня 2024 року (28 число дата підписання підозрюваним, а 29 - представником ДФТГ, дата чинності - 2_ (число котре складно ідентифікувати через виправлення) 03 2022 року) слідує, що на підозрюваного поширюється дія статутів Збройних Сил України;
2. щодо підозри:
а.) правова кваліфікація діянь:
- ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК - незаконне придбання, зберігання, носіння та збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене групою осіб;
- ч. 1 ст. 263 КК - незаконне придбання, зберігання, носіння та збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу;
б.) суть підозри:
ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою покращення свого матеріального становища, за рахунок придбання та збуту вогнепальної зброї та боєприпасів незаконно, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи, невстановлену кількість одиниць вогнепальної зброї та бойових припасів, які почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
В подальшому ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів, при особистій зустрічі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домовився про продаж останньому «Кулемету Калашникова модернізованого» та патронів до нього.
Так, 03 вересня 2024 в період часу з 14 години 55 хвилин по 15 годину 15 хвилин, у службовому автомобілі, за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, буд. 2, згідно проведення негласної слідчої дії у формі оперативної закупки вогнепальної зброї та бойових припасів, працівниками ГУ «Д» ДЗНД СБ України, у присутності двох понятих, ОСОБА_9 , було вручено грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, для проведення оперативної закупівлі вогнепальної зброї - «Кулемету Калашникова модернізованого» та патронів до нього.
Після чого, 03 вересня 2024 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут вогнепальної зброї, приїхав на обумовлене ним місце, а саме до громадської організації «Спортивно стрілецький клуб «Булат», що за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вул. Фермерський стан, будинок 1, де ОСОБА_9 передав останньому грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, за придбання «Кулемету Калашникова модернізованого» та патронів до нього.
Перебуваючи на полігоні «Спортивно стрілецький клуб «Булат», що за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вул. Фермерський стан, будинок 1, ОСОБА_5 о 17 годині 13 хвилин дістав «Кулемет Калашникова модернізований» та патрони з багажника автомобіля марки «TOYOTA», моделі «HIGHLANDER», державний номер « НОМЕР_1 », категорії «B», типу «ЛЕГКОВИЙ», 2011 року випуску, сірого кольору, vin: НОМЕР_2 , який на праві власності належить останньому та передав ОСОБА_9 .
В подальшому, 03 вересня 2024 року в період часу з 18 години 15 хвилин по 18 годину 30 хвилини за адресою: м. Київ, вул. Гната Хаткевича, буд. 4-А, під час огляду місця події у ОСОБА_9 , було вилучено «Кулемет Калашникова модернізованого» та патронів до нього.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-24/52264-БЛ від 12.09.2024 року вилученими в ході здійснення огляду місця події предметами виявилися: 420 патронів калібру 7,62?54 R мм (в двох металевих коробах та стрічках) - належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї та кулемет «Калашникова модернізований», N?ДВ 263, калібру 7,62?54 R мм - належить до бойової нарізної вогнепальної зброї.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 263 КК України.
Окрім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою покращення свого матеріального становища, за рахунок придбання та збуту боєприпасів незаконно, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, придбали у невстановленої досудовим розслідуванням особи, невстановлену кількість одиниць бойових припасів, які почали зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
В подальшому вони реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, при особистій зустрічі з ОСОБА_9 домовилися про продаж останньому патронів.
Так, 16 вересня 2024 в період часу з 18 години 06 хвилин по 18 годину 20 хвилин, у службовому кабінеті №113, за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, буд. 2, згідно проведення негласної слідчої дії у формі оперативної закупки бойових припасів, працівниками ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, у присутності двох понятих, ОСОБА_9 , було вручено грошові кошти в сумі 32 000 гривень, для проведення оперативної закупівлі бойових припасів - патронів.
Після чого, 16 вересня 2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут бойових припасів, приїхали на заздалегідь обумовлене ними місце, а саме до приватного будинку, що по АДРЕСА_2 .
Перебуваючи біля будинку, що по вулиці Романа Шухевича, буд. 39 в м. Бровари Київській області приблизно о 20 годині 29 хвилин ОСОБА_9 передав грошові кошти в сумі 17 600 гривень ОСОБА_10 за бойові припаси - патрони.
Після чого ОСОБА_5 о 20 годині 46 хвилин в приміщенні будинку, що по АДРЕСА_2 передав ОСОБА_9 бойові припаси - патрони.
В подальшому, 16 вересня 2024 року в період часу з 21 години 30 хвилин по 22 годину 03 хвилини за адресою: м. Київ, вул. Гната Хаткевича, буд. 4-А, під час огляду місця події у ОСОБА_9 , було вилучено 936 патронів.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-24/54730-БЛ від 25.09.2024 року вилученими в ході здійснення огляду місця події предметами виявилися: 475 патрони (1 - «188 69», 1 - «10 19», 307 - «17 80», 166 - «188 71») належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї; 30 патронів із маркуванням «GGG .223 Rem» належать до боєприпасів до мисливської нарізної вогнепальної зброї - є мисливськими гвинтівковими патронами калібру 223 Rem, споряджені кулями зі свинцевим осердям. Патрони виготовлені промисловим способом; 431 патрон (з наступними маркуваннями: «IVI 12 » - 30 патронів; «IVI 21 ©» - 30 патронів; «S&B 5,56х45 23 ®» - 70 патронів; «LC 20 © » - 30 патронів; «LC 23 ©» - 30 патронів; «LC 18 ©» - 30 патронів; «LC 21 ©» - 117 патронів; «WMA 19 ©» - 31 патрон «WMA 20 ©» - 13 патрон; «G.F.L. 23 » - 50 патронів) належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї.
Разом з тим, приблизно о 20 годині 29 хвилин отримавши та перерахувавши грошові кошти за патрони, ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 безоплатно в якості подарунку 40-мм постріл з осколковою гранатою М433, внаслідок вказаних дій ОСОБА_10 та ОСОБА_5 вчинили незаконний збут бойових припасів групою осіб, без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, 16 вересня 2024 року в період часу з 21 години 30 хвилин по 22 годину 03 хвилини за адресою: м. Київ, вул. Гната Хаткевича, буд. 4-А, під час огляду місця події у ОСОБА_9 , було вилучено 40-мм постріл з осколковою гранатою М433.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-24/55019-ВТХ від 12.11.2024 року вилученим в ході здійснення огляду місця події предметом виявився: 40-мм постріл з осколковою гранатою М433 - промислово виготовлений бойовий припас.
Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою покращення свого матеріального становища, за рахунок придбання та збуту вогнепальної зброї та боєприпасів незаконно, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, придбали у невстановленої досудовим розслідуванням особи, невстановлену кількість одиниць вогнепальної зброї та бойових припасів, які почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
В подальшому вони реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів, при особистій зустрічі з ОСОБА_9 домовилися про продаж останньому напівавтоматичної гвинтівки «AR-15» та набоїв до у кількості 12 штук - калібру 9х19 та 13 штук - калібру 9х18.
Так, 09 листопада 2024 в період часу з 12 години 10 хвилин по 12 годину 25 хвилин, у службовому автомобілі, за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, буд. 2, згідно проведення негласної слідчої дії у формі оперативної закупки бойових припасів, оперативними працівниками ГУ «Д» ДЗНД СБ України, у присутності двох понятих, ОСОБА_9 , було вручено грошові кошти в сумі 4 500 доларів США, для проведення оперативної закупівлі вогнепальної зброї та бойових припасів.
Після чого, 09 листопада 2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів, приїхали на обумовлене ним місце, а саме до «Спортивно стрілецького клубу «Булат», що за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вул. Фермерський стан, будинок 1, де приблизно о 13 годині 27 хвилин ОСОБА_9 передає грошові кошти в сумі 4 500 доларів США ОСОБА_5 за вогнепальну зброю - напівавтоматичної гвинтівку «AR-15» та набоїв до у кількості 12 штук - калібру 9х19 та 13 штук - калібру 9х18.
Після чого ОСОБА_5 о 13 годині 51 хвилин на території «Спортивно стрілецького клубу «Булат», що за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вул. Фермерський стан, будинок 1, дістав з автомобіля та передав ОСОБА_9 вогнепальну зброю - напівавтоматичну гвинтівку «AR-15» та набої до неї у кількості 12 штук - калібру 9х19 та 13 штук - калібру 9х18.
В подальшому, 09 листопада 2024 року в період часу з 14 години 15 хвилин по 14 годину 30 хвилини за адресою: м. Київ, вул. Гната Хаткевича, буд. 4-А, під час огляду місця події у ОСОБА_9 , було вилучено вогнепальну зброю - напівавтоматичну гвинтівку «AR-15» та набої до неї у кількості 12 штук - калібру 9х19 та 13 штук - калібру 9х18.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-24/66205-БЛ від 13.11.2024 року вилученими в ході здійснення огляду місця події предметами виявилися: самозарядний карабін №AO 10353 калібру9х19 мм, що виготовлений саморобним способом шляхом зібрання в одну конструктивну одиницю ствола калібру 9х19 мм, саморобного виготовлення та частин промислового виготовлення, а саме: кожуха ствола, ствольної коробки, затвора, рамки №AO 1035 з прикладом та пістолетною рукояткою («lower») (карабіна моделі «GI SEVEN», фірми «V SEVEN WEAPONS GRANTS PASS»), адаптера магазин (фірма «AMERICAN TACTICAL») та магазина (фірма «Glock»); 13 патронів із маркуванням «S&B 9 mm М» - є пістолетними патронами калібру 9х18 мм, споряджені кулями зі свинцевим осердям; 12 патронів з маркуванням «2023 PL 9х19 PFA» - є пістолетними патронами, калібру 9х19 мм, споряджені кулями зі свинцевим осердям.
Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою покращення свого матеріального становища, за рахунок придбання та збуту вогнепальної зброї та боєприпасів незаконно, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, придбали у невстановленої досудовим розслідуванням особи, невстановлену кількість одиниць вогнепальної зброї та бойових припасів, які почав зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
В подальшому вони реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, при особистій зустрічі з ОСОБА_9 домовилися про продаж останньому станкового великокаліберного кулемету НСВ-12,7 «Утес» з номером НОМЕР_3 в комплекті зі стволом.
Так, 19 листопада 2024 року у службовому автомобілі, за адресою: м. Київ, пр. Броварський, буд. 20-з, згідно проведення негласної слідчої дії у формі оперативної закупки бойових припасів, оперативними працівниками ГУ «Д» ДЗНД СБ України, у присутності двох понятих, ОСОБА_9 було вручено грошові кошти в сумі 8000 доларів США, для проведення оперативної закупівлі вогнепальної зброї та бойових припасів.
Після чого, 19 листопада 2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут вогнепальної зброї, приїхали на обумовлене ним місце, а саме до «Спортивно стрілецького клубу «Булат», що за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вул. Фермерський стан, будинок 1, де приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_9 передав грошові кошти в сумі 8000 доларів США ОСОБА_5 за придбання в рамках проведення оперативної закупівлі вогнепальної зброї - великокаліберного кулемету НСВ-12,7 «Утес» з номером АЖ180 в комплекті зі стволом.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 цього ж дня, 19.11.2024 на території «Спортивно стрілецького клубу «Булат», що за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вул. Фермерський стан, будинок 1, винесли зі складу та передали, тим самим незаконно збули ОСОБА_9 вогнепальну зброю - великокаліберного кулемету НСВ-12,7 «Утес» з номером НОМЕР_3 в комплекті зі стволом.
В подальшому, 19 листопада 2024 року в період часу з 16 години 00 хвилин по 16 годину 20 хвилини на ділянці місцевості за адресою: Київська область, Броварський район, село Красилівка, вул. Фермерський стан, будинок 1, під час огляду місця події у ОСОБА_9 було вилучено вогнепальну зброю - великокаліберного кулемету НСВ-12,7 «Утес» з номером НОМЕР_3 в комплекті зі стволом, яку останні діючи групою осіб, незаконно придбали, зберігали та збули без передбаченого законом дозволу.
Тому, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України.
в.) фактичні дані на підтвердження суті подозри
Дана підозра доводиться стороною обвинувачення фактичними даними (доказами) доданими до клопотання та вказаними у п. ІІ ухвали та висновками експертиз згадних у блоці б) підпункту 2 цього пункту судового рішення.
VІ. Мотиви, з яких виходила слідчий суддя при постановленні ухвали
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступних висновків.
Порядок встановлений КПК України (процесуальний порядок, форма, процедура), як певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к) та з порушеного питання регламентує, що застосування запобіжного заходу здійснюється у конкретному кримінальному провадженні та вимагає досить детального аналізу не тільки фактичних обставин вчинення правопорушення, але й врахування особи, яка є ймовірним суб'єктом його вчинення.
Перелік обставин, які б свідчили «за» або «проти» обрання запобіжного заходу, може бути лише приблизним і не є вичерпним. З огляду на це, у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини з числа передбачених ст. 178 вказаного Кодексу.
В цій ситуації відносно підозрюваного установлено дані вказані у п. V ухвали тому, у розрізі наведеного, вирішуючи по суті поставлене питання, слідчий суддя має з'ясувати наявність ряду обставин, на які вказують слідчий та прокурор:
(і) обґрунтованість підозри (наявність «розумної» підозри)
Винятково законами України визначаються діяння, які є кримінальними правопорушеннями (п. 22 ст. 92 Конституції України), зокрема ним (злочином) є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК України).
Таким чином, застосуванню запобіжного заходу має передувати підозра у вчиненні кримінального правопорушення, тобто діяння, яке підпадає під ознаки діянь, передбачених Особливою частиною КК, оскільки Верховний Суд України у пункті 10 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 зауважив, що розглядаючи питання щодо запобіжного заходу, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину обґрунтованою, тобто чи є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).
При цьому, саме поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, п. 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57721) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683#Text).
Тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, § 32). Під поняттям «обґрунтованої підозри» у скоєнні кримінального правопорушення розуміється «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин» («Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», заява № 15172/13, від 29 травня 2019 року, § 88, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-193543).
Вирішення питання про наявність «обґрунтованої підозри» потребує встановлення: (і) фактичної складової, що включає наявність фактичних обставин, що вказують на причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення; (іі) матеріально-правової складової, що включає наявність у діянні особи складу певного правопорушення за національним кримінальним законом.
Для дотримання фактичної складової підозри щодо причетності особи до вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність певних об'єктивних підстав (фактів або інформації), на основі яких можна небезпідставно стверджувати, що відповідна особа могла вчинити злочин. Наявність таких «об'єктивних підстав» має підтверджуватися певними відомостями чи доказами, які повинні відповідати вимогам належності та допустимості, при цьому бути достатніми для висновку про причетність певної особи до вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя виходить з того, що:
(1) докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28 березня 2019 року у справі № 154/3213/16), у той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України),
(2) слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу з урахуванням того, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи для навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (див. рішення «Murray v. the United Kingdom», заява № 18731/91, від 08 лютого 1996 року, §55, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57980; «K.-F. v. GERMANY», заяви № 144/1996/765/962, від 27 листопада 1997 року, § 57, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-58119).
Згідно повідомлення про підозру в цій справі підозрювану особу повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК за обставин описаних у п. V ухвали.
Відповідно проаналізувавши долучені до клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідчий суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (протоколи слідчих дій, висновки експертів та інші документи) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності вказують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі правопорушення.
Наведене підтверджується відомостями та доказами, які є достатніми для висновку про причетність певної особи до вчинення конкретних кримінальних правопорушень, зокрема, факт причетності слідує щонайменше з даних, на котрі покликається у клопотанні прокурор, та які відображені у п. ІІ ухвали та додані в копіях до цього звернення.
У зв'язку з чим, вважати підозру явно неприйнятною неможливо, оскільки стороною обвинувачення надано важливі відомості (протоколи слідчих дій, інші документи), які вказують на те, що причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень опичсаних у п. V є вірогідною.
В той час, як сама обґрунтована підозра, згадана в статті 5 § 1(c) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії (йдеться про стадію вирішення питання щодо того чи іншого запобіжного заходу). Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину і полягає мета розслідування.
Як наслідок є дійсними обставини, визначені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України.
(іі) щодо наявності ризиків
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.
Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок підозрюваному; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв'язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.
З його урахуванням слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про наявність ризиків вказаних у клопотанні та наведених у п. ІІ ухвали. Дійсність вказаних ризиків слідчим суддею оцінено у світлі факторів, пов'язаних з характером особи підозрюваної, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, та того, що вони належним чином вмотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема:
(а) щодо ризику переховування, то слід зауважити, що у рішенні ЄСПЛ «Loizidou v. Turkey» від 18 грудня 1996 року (заява № 15318/89, п. 43, 53, https://hudoc.echr.coe. int/rus?i=001-62566), у тому числі йшлося про події, що мали місце на території Республіки Кіпр під час окупації частини її території та судом було прямо зазначено, що норми Конвенції не можуть застосовуватись у відриві від реального стану справ та загального контексту проблеми.
Слідчий суддя враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме те, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території нашої держави введений воєнний стан, який триває по цей час.
Введення в країні воєнного стану було обумовлено збройною агресією Російської Федерації проти України, розпочатої 20 лютого 2014 року, внаслідок чого частина території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) є анексованою, деякі райони Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованими, а сама збройна агресія починаючи з 24 лютого 2022 року набула повномасштабного характеру (див. п. 5.1 Рішення КС України від 06 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)/2022 у справі № 3-192/2020 (465/20), відповідно, на думку слідчого судді, положення КПК України не можуть застосовуватись у відриві від реального стану справ в України та загального контексту проблеми, викликаної збройною агресією РФ.
Підсумовуючи наведене, слідчий суддя зауважує, що до обставин ризику втечі безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях (див. в т.ч. з цього питання пункт 8 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, котрі відповідають критеріям офіційних згідно Рішення РС України № 23 від 05 серпня 2022 року).
Також, при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі наявні обставини, зокрема, серед таких обставин підлягає оцінюванню «тяжкість покарання», що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» (від 26 червня 2001 року, § 80, заява № 33977/96, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-59613), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні по справі «Punzelt v. Czech Republic» (від 25 квітня 2000 року, § 76, заява № 31315/96, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-58785), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Разом з тим зазначена обставина має враховуватися крізь призму суб'єктивного сприйняття особою можливої загрози настання покарання за вчинення правопорушення, тобто фактично йдеться про ту потенційну загрозу, настання якої може спробувати уникнути підозрюваний. Саме тому, на думку слідчого судді, комплексний аналіз суворості можливого покарання має включати не тільки вид і міру санкції, передбаченої КК України, але й інші обставини негативного характеру для особи, яких вона може зазнати не тільки в результаті постановлення обвинувального вироку, але й під час самого розслідування.
Небезпеку переховування від правосуддя, на думку слідчого судді, не можна виміряти тільки залежно від тяжкості можливого покарання з точки зору самої санкції статті КК, адже її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних чинників, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її незначною, зокрема, треба враховувати характер особи, його моральні якості, наявні кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, а також його контакти. В цьому ключі тяжкість є тільки релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Відповідно, забезпечуючи таку оцінку, Суд враховує, що (1) підозрювана підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, що в поєднанні (2) з даними про його особу, зокрема, характер, моральні якості, наявні кошти, зв'язки з державою, контакти, вказують на те, що в сукупності ці обставини дають підстави вважати, що серйозність покарання, в даному випадку, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти;
(b) щодо ризику впливу, то оцінюючи його наявність у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрювана, не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, іншим підозрюваним, яким відомі обставини вчинення злочину, у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тобто, наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом;
(c) ризики вчинення іншого кримінального правопорушення є дійсними з огляду на характер наявної підозри, котра стосується, у силу ст. 2, 11 КК, щонайменше двох самостійних (окремих) кримінальних правопорушень за ст. 263 КК, у т.ч. йдеться про чотири окремв (самостійні) епізоди.
Відповідно є доведеними обставини, визначені п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
(ііі) щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів
Згідно зі ст. 194 КПК України наявність ризику є підставою для застосування запобіжного заходу, а тому визначаючись з тим, який саме запобіжний захід на даному етапі у кримінальному провадженні убезпечить від його настання, слідчий суддя ураховує таке.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. 1 -3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на викладене слідчий суддя у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні є дійсною, та сприймає його застосування, як доречне (слушне) в цей час, адже саме він (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, та які були встановлені судом.
У ході даного розгляду не установлено факту того, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою зможуть запобігти встановленим ризикам. При цьому, дійсно тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте санкція статті за якою особу повідомлено про підозру в цій ситуації в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а тому слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності обставин визначених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК.
За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, уважає за доречне застосувати відповідний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Визначаючи строк дії такого типу заходу забезпечення кримінального провадження слідча суддя ураховує, що відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
У цій ситуації, особу повідомлено про підозру 20 листопада 2024 року, а тому указаний запобіжний захід слід визначити, відповідно до ст. 197, 219 КПКУкраїни, у межах 60 днів з дотриманням строків розслідування, а саме до 17 січня 2024 року.
(iv) інші питання
Також, на виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПКУкраїни, яка регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, у провадженні слід визначити відповідну заставу.
При визначенні її (застави) розміру слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах … 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При цьому, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
У контексті обставин цього кримінального правопорушення Суд вважає, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна буде забезпечити виконання покладених на підозрювану обов'язків та запобігти встановленим ризикам.
Така сума (застави) оцінена враховуючи дані про особу та її поведінку, активи та взаємовідносини з іншими особами. Іншими словами, розмір застави обумовлюється судом тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виключних випадків за яких слідчий суддя міг би дійти висновку, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цій справі не установлено.
Щодо питання доречності покладення обов'язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, то слід відмітити таке.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПКУкраїни, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно з урахуванням установлених обставин цього кримінального провадження на переконання слідчого судді слушним є покладення на підозрювану у разі унесення застави наступних обов'язків:прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Бровари без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Позаяк, саме вони будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваної особи, у зв'язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та будуть здані уникнути настання у провадженні обставин визначених ст. 177 цього ж Кодексу.
VІІ. Висновок
Отже, у кримінальному провадженні у відношенні підозрюваної є дійсними та доведеними обставини передбачені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Таким чином, вказане клопотання слід задовольнити.
При цьому, в силу ч. 7 ст. 182 КПК України, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 309, 372-376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 17 січня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, розрахунковий рахунок - р/р № UA128201720355259002001012089).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого за першою вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту - м. Бровари Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:50 год. 26 листопада 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1