Справа № 462/10126/23
провадження 1-в/462/341/24
09 грудня 2024 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі :
головуючого судді Ліуша А.І.
з участю секретаря Поляниці А.М.
прокурора Волкової М.І.
розглянувши подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації у Львівській області про вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_1 , від призначеного судом покарання, -
в провадження Залізничного районного суду м. Львова надійшло подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації у Львівській області про вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_1 , від призначеного судом покарання. Враховуючи те, що 09.08.2024 р. набрав чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-ІХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, караність інкримінованого обвинуваченому діяння усунуто законом, а тому представник органу пробації просить суд звільнити засудженого ОСОБА_1 , від призначеного судом покарання.
Представник органу пробації подала заяву про здійснення розгляду справи без її участі.
Прокурор в судовому засіданні зазначила про необхідність задоволення подання.
Засудженим було подано заяву про здійснення розгляду справи без його участі.
Судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду міста Львова від 15 лютого 2024 року, ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України та обрано йому покарання за частиною 3 статті 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі; частиною 4 статті 190 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 , покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 , звільнено від відбуття призначеного покарання із визначенням 2 років іспитового строку.
Крім того, вказаним вироком ОСОБА_2 , визнано винною у скоєнні злочинів передбачених ч. 3, 4 ст. 190 КК України та обрано їй покарання за частиною 3 статті 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі; частиною 4 статті 190 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 , покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 , звільнено від відбуття призначеного покарання із визначенням 2 років іспитового строку.
Так, згідно обвинувального акту, обвинувачена ОСОБА_2 , спільно з обвинуваченим ОСОБА_1 , вказаними кримінальним правопорушенням потерпілій стороні: ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду на суму - 2040 гривень, яка відшкодована шляхом повернення грошових коштів; ОСОБА_4 завдано матеріальну шкоду на суму - 990 гривень, яка відшкодована шляхом повернення грошових коштів; ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на суму - 1050 гривень, яка відшкодована шляхом повернення грошових коштів; ОСОБА_6 завдано матеріальну шкоду на суму - 1050 гривень, яка відшкодована шляхом повернення грошових коштів. Загальна сума завданої обвинуваченою ОСОБА_2 , спільно з обвинуваченим ОСОБА_1 , шкоди становить 5130 грн.
В той же час, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50% від його розмірі 1342 грн. В той же час, оскільки загальна сума завданої обвинуваченою ОСОБА_2 , спільно з обвинуваченим ОСОБА_1 , шкоди становить 5130 грн., така перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак, відсутні підстави для звільнення засудженого, у зв'язку з усуненням караності діяння.
На підставі викладеного та керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд,-
в задоволенні подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації у Львівській області про вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_1 , від призначеного судом покарання, - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом 7 днів з моменту проголошення.
Суддя: А.І. Ліуш