16.12.2024
Справа № 175/15552/24
провадження № 2/337/2596/2024
про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2024 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору неукладеним та визнання відсутності грошового зобов'язання, «КФ.ЮА»
Представник позивача - адвокат Чуб В.С., звернулась в інтересах ОСОБА_1 , з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору неукладеним та визнання відсутності грошового зобов'язання, у якому просила визнати договір про надання позики га умовах фінансового кредиту № 00020027507 від 07.02.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КФ.ЮА» неукладеним та визнати відсутність грошового зобов'язання ОСОБА_1 перед ТОВ «УФ.ЮА» та ТОВ «ЗУБР КАПІТАЛ» за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00020027507 від 07.02.2020 року.
03.12.2024 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя позовна заява була залишена без руху, надано позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали, для усунення недоліків.
13 грудня 2024 року від представника позивачки ОСОБА_2 , надійшла уточнена позовна заява на ухвалу від 03.12.2024 року про усунення недоліків.
Дослідивши матеріали уточненої позовної заяви та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про необхідність повторного залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Вказану позовну заяву подано до суду без дотримання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Між тим, позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається у позовній заяві на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Разом з тим, згідно із статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.1996 року, позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Отже, аналізуючи вищезазначене, слід прийти до висновку, що позивач, який вважає себе споживачем, у дотримання вимог статті 175 ЦПК України, зобов'язаний при зверненні до суду викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте, у позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.
Також, відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно п. 3) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
На відносини, де надавачем послуг є громадянин, що не є підприємцем, дія Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється.
Отже, у даному випадку положення Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються до наведених у позовній заяві правовідносин.
Крім того, із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2) п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 1 січня 3028 грн. 00 коп.
За правилами статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, при зверненні до суду з даним позовом, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору неукладеним та визнання відсутності грошового зобов'язання, - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.
Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.А. Ширіна