Рівненський апеляційний суд
Іменем України
12 грудня 2024 року м. Рівне
Справа № 571/2587/24
Провадження № 11-сс/4815/378/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
власника майна - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024181190000311 від 24.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року задоволено клопотання заступника начальника СВ ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведених оглядів від 24.11.2024 року та від 25.11.2024 року майно, а саме:
- автомобіль марки «BMW» моделі «X5», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у володінні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , заборонивши користуватися та розпоряджатися даним майном до проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні;
- грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США та 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень, заборонивши користуватися та розпоряджатися даним майном до проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні;
- мобільний телефон «Samsung A05» чорного кольору з а.н. НОМЕР_2 , ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_4 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в сумі 150 (сто п'ятдесят) доларів США, які перебували у володінні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , заборонивши користуватися та розпоряджатися даним майном до проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy А31» зеленого кольору з а.н. НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , ІМЕІ1 НОМЕР_8 , ІМЕІ2 НОМЕР_9 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_10 , які перебували у володінні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , заборонивши користуватися та розпоряджатися даним майном до проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні;
- мобільний телефон «ІPhone 12», IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 з абонентським номером НОМЕР_13 , два паспорти громадянина України для виїзду за кордон на ім'я гр. ОСОБА_11 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , які перебували у володінні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_4 , заборонивши користуватися та розпоряджатися даним майном до проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні;
- мобільний телефон «Xiaomi Redmi», IMEI1 НОМЕР_16 , ІМЕІ 2: НОМЕР_17 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 3300 (три тисячі триста) доларів США, які перебували у володінні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_5 , заборонивши користуватися та розпоряджатися даним майном до проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчої судді, ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти у валюті долари США, номіналом по 100 дол. всього 33 купюри на загальну суму 3300 (три тисячі триста) доларів США, мобільний телефон «Xiaomi Redmi», IMEI1 НОМЕР_16 , ІМЕІ 2: НОМЕР_17 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 , та повернути вказані грошові кошти ОСОБА_5 .
Вказують, що висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту майна не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини, тому ухвала підлягає скасуванню. Зазначають, що під час проведення огляду мобільний телефон ОСОБА_6 був повністю оглянутий представниками органу досудового розслідування, прочитано переписку месенджерах, крім того останній надав всі паролі доступу як до самого пристрою, так і до месенджерів, тому вважають, що потреба вилучати мобільний пристрій на даний час відсутня.
Наголошують, що грошові кошти в сумі 3300 дол. США, на які накладено арешт, належать ОСОБА_5 , яка надала їх сину ОСОБА_6 на певний час, і які ніяким чином не відносяться до даного кримінального провадження. Також ОСОБА_6 вказує, що вилучений закордонний паспорт був з ним як документ, що посвідчує особу на той час, якщо не працюватиме застосунок «Дія», крім того, він планує проходити службу в Національній гвардії України і паспорт для виїзду за кордон та мобільний телефон потрібні йому в разі виїзду за кордон в складі Національної гвардії України на підготовку по бойових навчаннях.
До початку апеляційного розгляду прокурор надіслав до апеляційного суду заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, доводи апеляційної скарги не підтримав та просив відмовити в її задоволенні. Заява прокурора не суперечить положеннями ч.4 ст.405 КПК України, тому розгляд апеляційної скарги проведено за відсутності останнього.
Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу слідчого судді лише в частині накладення арешту на грошові кошти на загальну суму 3300 (три тисячі триста) доларів США, мобільний телефон «Xiaomi Redmi», IMEI1 НОМЕР_16 , ІМЕІ 2: НОМЕР_17 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 , то в іншій частині ухвала місцевого суду не перевіряється.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту та перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділенням ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024181190000311 з попередньою правовою кваліфікацією ч.3 ст.332 КК України.
Згідно клопотання про накладення арешту на майно, 24.11.2024 року о 15:10 год. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на східній околиці населеного пункту с. Вежиця Сарненського району Рівненської області, спільно співробітниками СБУ та сектором кримінальної поліції ВП №2 було виявлено групу осіб: гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_5 , гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя м. Сіверодонецьк, Луганської області, гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду. Вказані особи рухалися на автомобілі марки «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
Вилучене в ході огляду майно визнано речовими доказами у порядку ст.98 КПК України постановою слідчого від 25.11.2024 року і має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказами злочину, щодо якого триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його задоволення, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв'язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судді місцевого суду з огляду на наступне.
Так, клопотання про накладення арешту на майно мотивовано тим, що тимчасово вилучене майно, зокрема грошові кошти, мобільні телефони та паспорти для виїзду за кордон на підставі зібраних матеріалів обґрунтовують доводи клопотання про належність їх до вчинення протиправних дій, тому необхідні з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення всіх необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні та для встановлення обставин події.
На думку апеляційного суду, матеріалами клопотання підтверджено, що в даному випадку мають місце відповідні ризики щодо майна, а саме можливість його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, доведено необхідність виконання завдання арешту майна, а саме запобігання можливості таких ризиків.
Крім того, в апеляційному суді ОСОБА_5 не надала суду доказів, що грошові кошти, на які накладено арешт, набуті законним шляхом та були надані нею її сину - ОСОБА_6 для купівлі транспортного засобу, як зазначила вона під час апеляційного розгляду, оскільки згідно протоколу допиту ОСОБА_6 від 24 листопада 2024 року, останній зазначив, що послуга по незаконному перетину кордону мала коштувати йому 3300 дол. США, які він мав передати комусь перед кордоном або після його перетину. Крім того, він вказав, що «хотів виїхати із України з метою кращого заробітку».
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності повернення ОСОБА_6 паспорту для виїзду за кордон у зв'язку з можливим виїздом за межі України в складі Національної гвардії України на підготовку по бойових навчаннях не заслуговують на увагу, оскільки в разі такої необхідності ОСОБА_6 не позбавлений права звернутися до слідчого з таким клопотанням, надавши підтверджуючі документи.
Арешт майна у даному кримінальному провадженню є необхідним для забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх обставин кримінального провадження, тобто для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя дотримався вимог, передбачених ст.172, 173 КПК України, належним чином дослідив додані до клопотання матеріали кримінального провадження та врахував правову підставу для їх арешту та інші обставини провадження, а тому посилання захисника в апеляційній скарзі з цього приводу є необґрунтованими.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження прав завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає, оскільки обставини в кримінальному провадженні вимагають вжиття саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Проте апеляційний суд звертає увагу, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст.219 КПК України. При цьому, оскільки згідно листа заступника начальника ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_12 , всі необхідні слідчі дії з майном ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проведені, вони можуть звернутися до слідчого чи слідчого судді у порядку ст.174 КПК України із заявою про зняття арешту з тимчасово вилученого майна.
Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, зі з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024181190000311 від 24.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2