Справа № 554/6007/23 Номер провадження 11-кп/814/1756/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
11 грудня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023170420001757 за апеляційною скаргою прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2023 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого керівником сертифікаційного напрямку ТОВ «МНС Груп», маючого на утриманні малолітню дитину, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо арешту майна, процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
15.06.2023 приблизно о 19 год 15 хв, у світлий час доби, ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_1 , належному ТОВ «МНС Груп», рухаючись в крайній правій смузі для руху в м. Полтава по вул. Київське Шосе з боку вул. Михайла Грушевського в напрямку вул. Алмазної, проїжджаючи біля Торгівельного Комплексу «АВТОЦЕНТР», в м. Полтава по вул. Київське шосе, 44, в порушення вимог п. п. 18.1 і 18.4 Правил дорожнього руху, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними знаками 5.38.1 і 5.38.2 ПДР та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра», на якому перебував пішохід та перед яким по крайній лівій смузі для руху почав зменшувати швидкість, а потім взагалі зупинився інший транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходу, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості чи зупинки свого транспортного засобу перед пішохідним переходом та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який перетинав проїзну частину дороги по вказаному пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_9 спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: пошкодження м'яких покров голови зі сторони їх внутрішньої поверхні з масивними крововиливами в правій скроневій ділянці з переходом на тім'яну ділянку справа та потиличну ділянку з обох сторін, в проекції післяопераційної рани зліва, перелом кісток склепіння черепу, крововиливи під тверду мозкову оболонку, масивні крововиливи під м'яку мозкову оболонку правої і лівої гемісфер, ділянку речовини головного мозку у вигляді порожнини, наповненою рідкою кров'ю та її згортками та мозковим детритом в товщі тьмяно-потиличної долі зліва, об'ємом до 50 мл, множинні смугасті дрібні крововиливи в проекції дна 4-го шлуночку стовбуру головного мозку, набряк-набухання головного мозку, переломи ребер справа з крововиливами в оточуючі м'які тканини, розгинальний перелом тіла Т-4 хребця без зміщення з розходженням уламків до 2-х см з крововиливами в оточуючі м'які тканини, рани, садна та синці голови, верхніх кінцівок, які носять прижиттєвий характер, утворилися від дії тупих предметів, можливо при травматизації пішохода в момент дорожньо-транспортної пригоди, коли потерпілий знаходився у вертикальному, або близькому до нього положенні і був обернутий правою задньо-боковою поверхнею тулубу які потягли за собою смерть.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки та покладенням обов'язків.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що судом неповно враховано особу обвинуваченого, характер його дій та наслідки.
Вважає, що визначене судом покарання є недостатнім для виправлення обвинуваченого. Не надав належну оцінку діям обвинуваченого, тяжкості злочину та те, що в результаті порушення ПДР настала смерть потерпілого. Здійснив наїзд на пішохода в межах населеного пункту на пішохідному переході, що вказує на його суспільну небезпечність.
Призначаючи покарання без визначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вказав, що робота обвинуваченого пов'язана з керуванням транспортними засобами. Проте вказане не підтверджено. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 працює керівником сертифікаційного напрямку ТОВ «МНС ГРУП» та керування транспортним засобом не є необхідною умовою виконання службових обов'язків.
Крім цього, вважає, що суд безпідставно визначив обвинуваченому мінімальний строк іспитового строку.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, учасниками провадження не оскаржується.
Оскільки обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин висунутого обвинувачення, у зв'язку з чим суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги закону, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність обставин, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Колегія суддів враховує звернення генерального директора ТОВ «МНС ГРУП», у якому зазначено, що у разі позбавлення ОСОБА_8 права керувати транспортним засобом, ОСОБА_8 не зможе виконувати покладені на нього обов'язки, що суттєво позначиться на економічній діяльності компанії та не зможе вчасно проводити аудити, що негативно вплине на експортну спроможність підприємств, а також у випадку надзвичайної ситуації в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 , враховуючи складну безпекову ситуацію у Харківському регіоні, призначений відповідальним за обслуговування технічних засобів та евакуацію працівників відділу ТОВ у Харківській області. Також вказано, що ОСОБА_8 не володіє особистим транспортним засобом та користується службовим автомобілем для виконання професійних обов'язків.
Тобто вказаним листом спростовуються доводи прокурора про відсутність даних, що керування транспортним засобом ОСОБА_8 необхідне йому для виконання ним службових обов'язків.
Не наводить прокурор і переконливих доводів про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого покарання, так які усі вказані в апеляційній скарзі обставини судом першої інстанції враховані, а інших обставин прокурор не зазначає.
Більше того, відповідно до ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2024 року ОСОБА_8 , на підставі подання Немишлянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, звільнено від покарання, призначеного вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 30.08.2023.
З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Тому, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2023 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4