Справа № 553/2867/24 Номер провадження 11-кп/814/2000/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
12 грудня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 05 вересня 2024 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду щодо засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого: 19.07.2022 вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 19.08.2022 року,
задоволено подання начальника ДУ «Полтавська виправна колонія (№64») та звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання, призначеного вироком Ульяновського районного суду Полтавської області від 19.07.2022. Невідбута частина покарання 11 місяців 14 днів.
Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, ОСОБА_7 відбув 2/3 частини строку покарання та довів своє виправлення.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі заступник керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державної установи "Полтавська виправна колонія (№ 64)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого згідно статті 81 КК України відносно ОСОБА_7 відмовити.
На обґрунтування вимог посилається на те, що ухвала є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що засуджений, відбуваючи покарання в державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» допускав порушення вимог режиму, за що на нього обґрунтовано накладено 3 стягнення.
Зазначає, що допущені засудженим порушення є однотипними, що свідчить про те що останній після першого дисциплінарного стягнення відповідних висновків для себе не зробив, та продовжив допускати аналогічні порушення вимог режиму.
Посилається, що періодичність та повторність порушень, вказує про нестабільну поведінку засудженого і не може свідчити про його безумовну зразкову поведінку та те, що останній довів своє виправлення.
Звертає увагу, що отримані засудженим ОСОБА_7 заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку та вимог безпеки праці не є достатнім доказом його виправлення, оскільки це є його обов'язком, відповідно до ст. 9 КВК України.
Також вказує, що з матеріалів особової справи вбачається, що засуджений офіційно працевлаштувався у березні 2024 року, тоді як строк відбування покарання останнього розпочався з липня 2022 року.
На думку прокурора, вказані факти свідчать про нестабільну поведінку засудженого і не дають підстав дійти висновку, що він довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Зазначає, що сам по собі факт відбуття певного строку покарання, не є виключною підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Крім того, згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній, а ураховуючи тяжкість злочину, його суспільну небезпечність, поведінку засудженого протягом всього часу відбування покарання, неможливо дійти висновку про те, що засуджений довів своє виправлення, оскільки його характеристики та матеріали особової справи не відображають процесу виправлення.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та просив відмовити в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 за безпідставністю. Засуджений вважав ухвалу суду першої інстанції законною та просив залишити без змін.
Мотиви суду.
Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи засудженого, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог вказаного закону та дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання, або, принаймні, за значний період цього терміну.
Аналізуючи наявні матеріали щодо ОСОБА_7 в цілому, колегія суддів звертає увагу на наступне.
З характеристики від 16.08.2024 вбачається, що засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 19.07.2022.
За час перебування в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» характеризувався негативно. За порушення вимог режиму утримання мав 3 стягнення. Заохочень не мав.
За час відбування покарання в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» характеризувався задовільно. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочувався адміністрацією установи 1 раз.
До ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» прибув 24.01.2024, де за час відбування покарання характеризується позитивно. До дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочувався 2 рази.
Отже, засуджений ОСОБА_7 за весь час відбування покарання отримав 3 заохочення (05.10.2023, 15.05.2024, 15.08.2024) за підсумками роботи у ІІІ кварталі 2023 року, а також за виконання покладених обов'язків та додержання встановлених правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Має 3 стягнення (12.08.2022, 20.09.2022, 05.10.2022).
Працевлаштований в установі в бригаді по обробці металевих виробів. До праці та до виконання поставлених завдань ставиться сумлінно, з поставленими задачами справляється. До виконання робіт по благоустрою території і приміщень установи виконання покарань відноситься з розумною ініціативою, приймає активну участь у їх виконанні.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
За висновками характеристики ОСОБА_7 довів своє виправлення, а тому до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення.
З наведеного вбачається, що поведінка ОСОБА_7 від початку відбування покарання не була стабільною, проте, в подальшому засуджений змінив свою поведінку на краще, про що свідчать отримані ним 3 заохочення після накладення останнього стягнення та відсутність нових стягнень протягом тривалого часу. Більше того, стягнення були отримані засудженим під час перебування під вартою, тобто фактично в період адаптації до умов позбавлення волі.
Також, всупереч доводам прокурора, ОСОБА_7 05.10.2023 оголошено подяку за підсумками роботи у ІІІ кварталі 2023 року, а отже можливо дійти висновку, що станом на цей період він був працевлаштований.
З огляду на викладене, оскільки поведінка засудженого ОСОБА_7 , попри наявні стягнення на початку строку покарання, тривалий час є сумлінною, засуджений працевлаштований та добросовісно відноситься до роботи, а тому колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці своє виправлення, у зв'язку із чим рішення суду першої інстанції є законним та обгрунованим.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 05 вересня 2024 року про задоволення подання начальника ДУ «Полтавська виправна колонія (№64») та умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо засудженого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4