СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/7388/24
ун. № 759/25899/24
16 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом'янської РДА про визначення місця проживання дитини, -
У грудні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом'янської РДА про визначення місця проживання дитини.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справу передано судді 10.12.2024 року.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Додані до позовної заяви документи, зокрема, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, посвідчення адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_1 , довідка про доходи та договір про надання послуг у сфері середньої освіти, не відповідають критеріям належної якості, зокрема на них неможливо прочитати весь текст документа, що позбавляє суд можливості встановити фактичні дані з поданих документів.
Позовна заява подана в електронній формі, тобто і усі вищезазначені документи також наявні в електронній формі, однак, навіть при огляді зазначених доказів в електронному форматі, суд встановив, що вони є нечітким та не дають змогу побачити увесь текст.
Суддя звертає увагу позивача, що готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами).
Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.
Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.
Враховуючи вказане, позивач має подати до суду чіткі та читабельні документи, що нададуть змогу прочитати весь текст документа та встановити його зміст.
Також суд звертає увагу, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У поданому позові ОСОБА_1 не наводить усіх зазначених відомостей, зокрема, не зазначає про наявність або відсутність електронного кабінету у всіх учасників справи.
Крім того, найменування третьої особи зазначене не повністю, що прямо суперечить п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Суд звертає увагу, що у якості третьої особи до справи позивач залучає Службу у справах дітей Солом'янської РДА.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
З аналізу норм ст. ст. 52 - 54 ЦПК України вбачається, що цивільним процесуальним законодавством передбачено два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, позивач має уточнити процесуальний статус Служби у справах дітей Солом'янської РДА.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно постанови Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження №61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Зазначене в постанові необхідно врахувати позивачу для виправлення недоліків позовної заяви.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), позивачем не указано, якими діями саме відповідач не визнає, порушує чи оспорює його права відносно місця проживання дітей. Не роз'яснено, в чому саме виник спір між позивачем і відповідачем у цій частині.
Крім того, до матеріалів справи не додано характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки, акти обстеження житлово-побутових умов.
Окрему увагу суд звертає на те що, у відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви.
Позивачем заявлена одна позовна вимога немайнового характеру.
Ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на зазначене, для встановлення ставки судового збору за подання позовної заяви необхідно звернутись до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік». Відповідно до ст. 7 зазначеного закону, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211 гривень 20 копійок.
До позовної заяви долучено квитанцію №AT9M-886D-S25E у відповідності до котрої платник «4149 4990 8365 6908» здійснив платіж на рахунок отримувача «ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101» у розмірі 986,40 гривень із призначенням платежу «101 3216615631;Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Святошинський районний суд міста Києва».
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ч. 9 ст. 185 ЦПК України передбачає, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Згідно роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
При перевірці зарахування судового збору, станом на 16.12.2024 року, встановлено, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Таким чином, позивач має надати суду докази зарахування сплаченої суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом'янської РДА про визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.О.Горбенко