ун. № 759/25277/24
пр. № 3/759/8945/24
10 грудня 2024 року м. Київ
cуддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, передбачено ч. 1 ст. 41 КУпАП,
у листопаді 2024 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшли матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2024 вбачається, що 08.11.2024 о 16 год. 10 хв. керуюча санацією ТОВ «Орлан-Транс-Груп» ОСОБА_1 у м. Києві по вул. Олевська, 3А, вчинила адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме: у порушення вимог ч. 1 ст. 10 ЗУ №2136 заробітна плата працівникам не виплачується у відповідності до умов, визначених трудовим договором, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 41 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила. 06.12.2024 через Електронний суд надіслала додаткові пояснення, де зазначила, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) не є особою, що допускала порушення ч. 1 ст. 41 КУпАП, оскільки ця заборгованість виникла до порушення справи про банкрутство ТОВ «Орлан - Транс - Груп», а грошові вимоги працівників - включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Орлан - Транс - Груп» та будуть погашені, відповідно до раніше затвердженого Господарським судом міста Києва плану санації, в межах справи про банкрутство.
Відтак, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі матеріалів, що є у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Норма ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 41 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності не підтверджується наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.41 КУпАП.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП немає, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності щодо неї слід закрити за відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 41, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити на підставі частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В. Ул'яновська