СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-н/759/764/24
ун. № 759/26125/24
16 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 , -
У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Справу передано судді 12 грудня 2024 року.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд встановив наступне.
Питання, пов'язані із видачею судового наказу, врегульовано у розділі ІІ ЦПК України. Отже, при вирішенні питання щодо можливості видачі судового наказу, суд керується положеннями вказаного розділу ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
На підставі ч. 5 ст. 165 ЦПК України судом здійснено запит Реєстру територіальної громади м. Києва щодо зареєстрованого місця проживання боржника по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до інформації із Реєстру територіальної громади м. Києва Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вибув з проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21.04.2018 року. Крім того, в Реєстрі територіальної громади м. Києва наявна інформація про дату смерті ОСОБА_1 .
Таким чином, суд встановив, що наявна інформація про смерть ОСОБА_1 .
Так, у Реєстрі територіальної громади м. Києва наявна інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , документ про підтвердження смерті: НОМЕР_1 від 03.04.2018 року.
Зважаючи на викладене, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
За змістом норми ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
У ч. ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у цивільних справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам (засадам) цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Отже, суд робить висновок, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Крім того, у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати, міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Із отриманої судом інформації вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості надійшла до суду 05.12.2024 року, що підтверджується вхідним штампом від 05.12.2024 року за №80564.
Виходячи з наведеного, враховуючи той факт, що боржник помер до подання заяви, його цивільна процесуальна правоздатність на цей момент припинилася.
П. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність відмови заявнику у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-167, 260 ЦПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвалу суду надіслати заявнику.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Н.О. Горбенко