СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24651/24
пр. № 3/759/8731/24
16 грудня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Кравець В.М., за участі ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 588318 від 14.11.2024, 10.11.2024 приблизно о 20:00 за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, на території ТРЦ «Лавіна», ОСОБА_1 вчинив дрібну крадіжку в магазині «Атлетікс», а саме викрав товар (футболка «Nike» та штани «Outventure», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та заперечував свою причетність до даного правопорушення, заявивши, що вказані товари не викрадав.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 588318 від 14.11.2024, рапорт інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП у м. Києві В. Мостового від 14.11.2024, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.11.2024, довідку про вартість викраденого товару від 11.11.2024, письмові пояснення від 14.11.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких останні вказують про те, що невідома особа чоловічої статі здійснила крадіжку майна у магазині "Атлетікс", копію постанови Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2024, приходжу до таких висновків.
Ч.3 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, вчинене повторно протягом року.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява №926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, приходжу до висновку, що не має достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 51 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 здійснив таємне викрадення чужого майна, жодних даних, що до вказаної крадіжки причетний ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, не підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з пунктом першим частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 51 , п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Суддя В.М. Кравець