Справа № 758/11999/24
3/758/5017/24
12 грудня 2024 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -
за ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 01.09.2024 року о 20 год. 30 хв., в м.Києві по вул.Нижній Вал, 19-21, керуючи транспортним засобом «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення на припаркований автомобіль «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, при цьому керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, від проходженняогляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився що зафіксовано на бодікамеру, чим порушив вимоги п.п.2.5, 13.1 та скоїв адміністративні правопорушення передбачені ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Суд вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, доведена та підтверджується даними протоколі про адміністративні правопорушення (а.с.1, 3), карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с.2), схемою місця ДТП (а.с.4), письмовими поясненнями (а.с.5-7), направленням на огляд водія (а.с.8), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.9), постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с.10), відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції що здійснювали оформлення даного адміністративного правопорушення, на якому зафіксовано обставини з місця події та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.13).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки, із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, більш серйознішим є ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне накласти стягнення в межах санкції даної статті і такими стягненнями повинні бути штраф та позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки саме такі види адміністративних стягнень, передбачених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП на думку суду, зможуть виховати правопорушника та запобігти вчиненню ним нових правопорушень.
Окрім цього, оскільки суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", ст.ст. 36, 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, 291, 294, 307, 308 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративні стягнення з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (внесення подання прокурора) цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга, подання прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя О. О. Павленко