печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46264/24-к
пр. 1-кс-39889/24
09 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62024100120000791, -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000791 від 11.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів Київської обласної прокуратури.
Досудовим розслідування встановлено, що 10.09.2024 о 19:00 год. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (поліцейський УПО 2-ої роти реагування Обухівського РВ УПО, капрал поліції), керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в лівій смузі руху по вул. Соборній, 64/1, м. Васильків Обухівського району Київської області в напрямку від вул. Грушевського в бік с. Безп?ятного, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював рух на самокаті по нерегульованому пішохідному переході справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав попередньо забій грудної клітини та травми ноги, госпіталізований до Київської дитячої лікарні.
У ході проведеного слідчим огляду місця події 10.09.2024 вилучено автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнано речовим доказом у провадженні та поміщено на відповідальне зберігання на штраф-майданчик, що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Борисів, пров. Боженка, 23.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником транспортного засобу марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 .
Автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 11.09.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він є об?єктом, який зберіг на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, які є необхідними для проведення експертних досліджень, мають суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням даних транспортних засобів, які мають суттєве значення для встановлення об?єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Зокрема, у кримінальному провадженні необхідно провести судову інженерно-транспортну експертизу, про призначення якої слідчим 11.09.2024 винесено відповідну постанову.
Повернення вказаного транспортного засобу, а також його зберігання за межами майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів може призвести до його видозмінення, ремонту та відновлювальних робіт, штучної зміни конструктивних властивостей, механічних слідів утворених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або відчуження на користь третіх осіб та як наслідок, це призведе до втрати технічних властивостей автомобіля та знищення або спотворення доказової інформації, яка має суттєве значення для кримінального провадження та об?єктивного дослідження всіх обставин справи. Слідова інформація на транспортних засобах, яка виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є унікальною по своїй суті та має індивідуальні ознаки характерні лише для даної дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за участю вказаного автомобілю, має суттєве значення для встановлення об?єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму його розвитку та в цілому для прийняття обгрунтованого та законного рішення у кримінальному провадженні.
Метою такого арешту є забезпечення належного проведення судових експертиз, збереження речового доказу у стані придатному для подальшого використання у кримінальному провадженні.
Посилаючись на викладене, прокурор просить накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , з подальшим його зберіганням на території штраф-майданчику за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Борисів, пров. Боженка, 2.
Від прокурора групи прокурорів ОСОБА_7 надійшла заява, в якій останній просить розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі. Водночас повідомив, що з метою виклику власника транспортного засобу - ОСОБА_6 було здійснено телефонний дзвінок до володільця вказаного транспортного засобу - ОСОБА_4 ( НОМЕР_3 ), який повідомив, що ОСОБА_6 , який приходиться йому батьком чоловіка тітки, помер близько 10 років тому.
ОСОБА_4 , повідомлений про місце, дату та час розгляду справи належним чином, шляхом надсилання СМС-повідомлення на номер телефону « НОМЕР_4 » (доставлено 09.10.2024 о 16:39 год.), в судове засідання не з'явився, причини неявки слідчому судді не повідомив.
З урахуванням належного повідомлення осіб про розгляд вказаного клопотання, положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе здійснити розгляд справи у відсутність осіб, що не з'явилися.
Дослідивши клопотання з додатками, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000791 від 11.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.09.2024 проведено огляд місця дорожньо-транспортної події, у ході якого здійснено огляд автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який у подальшому поміщено для зберігання на територію спеціального майданчику за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Борисів, пров. Боженка, 23 /а. м. 8-16, 20/.
Відповідно до технічного паспорта автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_6 /а. м. 25-26/.
З огляду на обставини правопорушення, викладені в клопотанні прокурора, та досліджені матеріали справи, є достатні підстави вважати, що вказаний автомобіль був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберігає на собі його сліди та містить інформацію щодо обставин, які розслідуються у вказаному кримінальному провадженні, а отже має доказове значення у провадженні та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Крім того, постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_8 від 11.09.2024 автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62024100120000791 /а. м. 23-24/.
Таким чином, слідчим прийнято процесуальне рішення про визначення статусу вилученого майна як речового доказу, вказане процесуальне рішення оформлене у відповідності до ст. 110 КПК України.
Окрім того, як вбачається із долучених прокурором матеріалів, 11.09.2024 постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_8 щодо вказаного автомобіля призначено судову інженерно-транспортну експертизу /а. м. 27-28/.
Отже, вивчивши клопотання та матеріали, що долучені в його обґрунтування, надавши їм оцінку, слідчий суддя вважає наявними достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на транспортний засіб з метою збереження речових доказів та недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього майна.
Таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
Клопотання про арешт майна скеровано до суду 12.09.2024.
Щодо строків звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Поряд з тим, відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК (частина 1 статті 173 КПК).
При вирішенні питання про арешт майна, яке має значення для виконання завдань кримінального провадження, слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).
Таким чином, такої підстави для відмови в арешті майна як пропущення строку звернення з клопотанням КПК не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна, ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт.
Отже, сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає завданням кримінального провадження. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна не позбавляє таке майно забезпечувальної (при забезпеченні цивільного позову, можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації), чи доказової (при забезпеченні збереження речових доказів) «сили» в кримінальному провадженні, тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.
Сплив процесуального строку виконання обов'язку вжиття заходів до збереження майна не припиняє необхідності виконати цей обов'язок стороною обвинувачення і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов'язкової дії.
Крім цього, вирішення слідчим суддею, судом питання про арешт майна, яке було правомірно тимчасово вилучене, при порушенні строку звернення слідчим, прокурором із клопотанням про арешт, відбувається в період часу, коли режим тимчасового вилучення припинився (пункт 3 частини 1 статті 169 КПК).
Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення для досягнення завдань кримінального провадження, а не від того, чи своєчасно звернувся слідчий, прокурор з відповідним клопотанням до слідчого судді.
Крім того, аналогічна позиція щодо строків звернення з клопотанням про арешт тимчасового вилученого майна, викладена в ухвалі від 18.07.2023 колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4427/23, ухвалі від 17.07.2023 колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4435/23.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним.
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1