печерський районний суд міста києва
757/52567/24-к
1-кс-44739/24
27 листопада 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024100120000865 від 30.10.2024,
У провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучене 30.10.2024 під час проведення огляду.
У судове засідання прокурор не з'явився, проте подав заяву про повернення клопотання про накладення арешту для доопрацювання.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Слідчий суддя дослідивши матеріали провадження, заяву про повернення клопотання, дійшов такого висновку.
Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено повернення клопотання про накладення арешту за заявою слідчого/прокурора.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 7 КПК України, частини першої статті 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Разом з тим, частиною другою статті 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
Ураховуючи, що прокурор не з'явився до судового засідання, а подав заяву про повернення матеріалів, та виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити заяву та повернути вказане клопотання.
Керуючись частиною шостою статті 9, статтями 7, 26, 40, 107, 136, 170 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024100120000865 від 30.10.2024 повернути, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1