Справа № 195/1185/24
2/195/337/24
04.12.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - Кондус Л.А., при секретарі - Дєєвої Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про позбавлення останньої батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача - адвокат Прядко Д.В. обґрунтовує позовні вимоги тим, що 24.12.2020 між позивачем та відповідачкою шлюб розірвано, про що свідчить копія заочного рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя (справа № 332/2503/20)
Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати з батьком за їх адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом здоров'я, не забезпечує продуктами харчування, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням; не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює належних умов для виховання та розвитку сина.
12.10.2020 Заводським районним судом м.Запоріжжя у справі № 332/2500/20 винесено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 .
Однак, судовий наказ Заводського районного суду м.Запоріжжя від 12.10.2020 ОСОБА_1 не виконує, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість зі сплати аліментів.
Всі питання щодо виховання дитини вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилася, але до суду подано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , заперечень проти позову не надано.
Третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи, заперечень проти позову не надано, подано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .
За таких обставин, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, та дослідивши надані докази в їх сукупності, вважає, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 24.12.2020 між сторонами у справі шлюб розірвано, що підтверджується копією заочного рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя (справа № 332/2503/20) (а.с.8)
Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого повторно Жовтневим відділом ДРАЦС реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 08.09.2012 (а.с.9). Після розірвання шлюбу син залишився проживати з батьком за їх адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (а.с.12).
Відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом здоров'я, не забезпечує продуктами харчування, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням; не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення.
12.10.2020 Заводським районним судом м.Запоріжжя у справі № 332/2500/20 винесено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , на підставі якого головним державним виконавцем Нікопольського відділу ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області 02.06.2023 відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 (а.с.16).
Однак, судовий наказ Заводського районного суду м.Запоріжжя від 12.10.2020 ОСОБА_1 не виконує, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість зі сплати аліментів, станом на липень 2024 року, в сумі 160327,97 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів від 02.08.2024 (а.с.57).
Державним виконавцем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 стосовно ОСОБА_2 було винесено постанову про арешт коштів від 06.12.2023 (а.с.17), постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 18.06.2024 (а.с.18), постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 18.06.2024 (а.с.19), постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 18.06.2024 (а.с.20), постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 18.06.2024 (а.с.21).
Однак навіть вказані обмеження не спонукали відповідачку до дії щодо сплати коштів на утримання свого рідного сина, а відтак це свідчить про свідоме самоусунення від батьківського обов'язку, а також про небажання ОСОБА_1 утримувати свого сина.
Характеристика Запорізького навчально-виховного комплексу підтверджує той факт, що класний керівник має постійний зв'язок з учнем і його батьком, який добре виконує свої батьківські обов'язки, а мати не приймає участі у житті та навчанні дитини (а.с.13).
З відповіді № 685/01-09 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» ЗМР від 23.05.2024 вбачається, що з 11.06.2014 року до теперішнього часу з ОСОБА_3 на прийом до лікаря-педіатра у разі хвороби звертався виключно батько, мати дитини жодного разу не зверталась, станом здоров'я сина не цікавилась (а.с.14).
Зазначені обставини також підтверджуються: актом обстеження умов проживання від 25.03.2024 відділу по Заводському району ЗМР Служби у справах дітей складеного за місцем реєстрації та проживання батька ОСОБА_1 та сина ОСОБА_3 (а.с.11); згодою ОСОБА_3 від 09.09.2024 щодо позбавлення матері батьківських прав (а.с.59); висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 від 23.10.2024 наданого районною адміністрацією Запорізької міської ради по Заводському району (а.с.95-96); висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Томаківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с.99-103).
Таким чином, відповідачка всупереч вимогам ст.150 СК України, не виявляє бажання щодо виховання та утримання свого сина і не виконує обов'язків по піклуванню за ним.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Такими особами є один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до вказаної статті Сімейного кодексу України позивач і звернувся до суду з таким позовом.
Підставою позбавлення батьківських прав, як зазначає позивач є те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки, де б вони не перебували, зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.
Відповідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Враховуючи вищевказане, суд з'ясував, що відповідачка ніяких дій, щодо утримання та виховання своєї дитини не проводить, вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, син перебуває на утриманні позивача, що підтверджується вищевказаними документами.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Обов'язковість батьків утримувати дітей до їх повноліття передбачена ст.51 Конституції України, де зазначено, що сім'я, дитинство, материнство охороняються державою.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Тому, суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до дитини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 5 ст. 164 СК України, рішення суду після набрання ним законної сили необхідно надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, 247, 258-259, 265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) на користь ОСОБА_1 .
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).
Направити рішення суду, після набрання ним законної сили, за місцем реєстрації народження дитини - до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст рішення складено 13.12.2024.
Суддя: Л. А. Кондус