Справа № 182/7317/24
Провадження № 3/0182/3309/2024
11.12.2024 м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, військовослужбовець НОМЕР_1 , проживає у АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 20.11.2024 о 23-09 год. на перехресті вул. Центральна у с. Воля (Чкалове), Нікопольського району, Дніпропетровської області та а/д Т0432 керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21063» д.н.з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у передбаченому законом порядку відмовився на боді-камеру.
Даними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушник, будучи належним чином сповіщеним про місце та час розгляду справи в суді 11.12.2024, що підтверджується викликом до суду, не з'явився без поважних причин. Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи вважаю можливим розгляд справи здійснювати на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Згідно наданих письмових пояснень ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не заперечує. Зазначає, що під час керування ТЗ був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. На пропозицію поліцейських пройти огляд на визначення стану сп'яніння приладом Драгер або у медзакладі він відмовляється та повідомив, що напередодні випивав алкогольні напої, а саме пиво.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції./п. 2.5 ПДР/.
Вивчивши надані матеріали, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена наявними матеріалами:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 178468 від 20.11.2024, в якому викладені обставини вчинення правопорушення;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, згідно якого останній відмовився від проходження огляду;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння в медичному закладі не проводився;
- письмовими поясненнями порушника.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддею встановлено, що дані вимоги закону працівниками поліції були виконані належним чином.
З досліджених матеріалів справи слідує, що поліцейський в даному випадку при наявних у особи зовнішніх ознаках алкогольного сп'яніння запропонував водієві пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичній установі згідно встановленого законом порядку. Дані вимоги інструкції працівником поліції були виконані належним чином, але ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є доведеною поза розумним сумнівом.
Дії правопорушника кваліфіковані правильно за ч.1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Неявка особи на час розгляду матеріалів свідчить про відсутність каяття та відсутність інтересу до результатів розгляду.
При накладенні стягнення суддя враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушника та вважає, що стягнення йому повинно бути обране у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідно до наданої довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи порталу Національної поліції України інформація щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсутня.
Керуючись ст. 40-1, 221, 283, ч.1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: І. В. Клименко