11.12.2024 Справа №607/21052/24 Провадження №2/607/4091/2024
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
25 вересня 2024 року засобами поштового зв'язку №4602500022153, ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання укладеного між сторонами шлюбу, зареєстрованого 07 лютого 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №99 (а.с. 2-4).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що між сторонами 07 лютого 2004 року був укладений шлюб. У цьому шлюбі у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що після прожитих разом з відповідачем двадцяти років у шлюбі вони в 2022 році припинили спільне проживання, спільне господарство не ведуть, спілкування не підтримують. Крім того, протягом останніх років, які передували настанню зазначеної обставини, її відносини з чоловіком були напруженими та значно погіршувалися, взаєморозуміння зникло ще після народження першої дитини. Автор позову зазначає, що будь-які спроби примиритися, не дали бажаних результатів, оскільки у них різні погляди на сімейне життя, обов'язки, та навіть людські цінності; подружні відносини між сторонами припинилися декілька років тому. Тож позивач не бажає продовжувати шлюбні відносини, просить суд не надавати строк на примирення, звертає увагу суду на те, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам та інтересам їх дітей.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористався.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 20-21).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, проте, у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі. Також від її представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити у повному обсязі; строку для примирення просили не надавати (а.с. 23 - 26).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600292090533, в якому зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою», а також оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме (а.с. 34, 37 зворотна сторона). 11 грудня 2024 року адвокат відповідача ОСОБА_5 надав суду заяву, у якій вказано, що ОСОБА_2 визнає позовні вимоги та просить суд розірвати шлюб між сторонами; також просить здійснювати розгляд справи без участі сторони відповідача.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У зв'язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
07 лютого 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження № НОМЕР_1 , запис за №99, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції (а.с. 13).
У цьому шлюбі у подружжя народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Повторно, серія НОМЕР_2 , відповідний актовий запис №741, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції (а.с. 14), та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , відповідний актовий запис №2303, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції (а.с. 15).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (стаття 4 ЦПК України).
За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша).
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Конституційний Суд України у Рішенні від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024 зазначив, що Конституція України містить систему гарантій, що утворюють фундаментальну основу захисту права на шлюб і створення сім'ї, зокрема визначає гідність людини основою для здійснення нею всіх основних прав, серед інших права на шлюб; зобов'язує державу створювати умови для реалізації права на шлюб, які мають бути визначені законом та не повинні містити необґрунтованих перепон; встановлює фундаментальний принцип рівності, визначає, що права людини є невідчужуваними та непорушними; передбачає заборону скасування конституційних прав, звуження їх змісту та обсягу, а також заборону дискримінації за різними ознаками, зокрема при укладенні шлюбу (статті 3, 21, 24); Конституція України також установлює основні засади регулювання шлюбних і сімейних відносин: шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї; батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття; повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків; сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51) (абзац перший підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
У статті 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказано, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною другою статті 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Як встановлено судом, сторони з 2022 року припинили спільне проживання, ведення спільного господарства, спілкування не підтримують. Крім того, протягом останніх років, які передували настанню зазначеної обставини, відносини між подружжям були напруженими та значно погіршувалися, зникло взаєморозуміння ще після народження першої дитини. Крім того, будь-які спроби примиритися, не дали бажаних результатів, оскільки у них різні погляди на сімейне життя, обов'язки, та навіть людські цінності. Подружні відносини між подружжям фактично припинені тривалий час, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наголошує на небажанні встановлення строку на примирення; відповідач також не бажає продовжувати шлюбні відносини й не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Тож суд вважає, що призначення судом строку на примирення, як це передбачено статтею 111 СК України, не змінить на краще стан шлюбних відносин, оскільки вказані обставини продовжуються протягом тривалого проміжку часу, а спроби примирення між сторонами не принели жодних результатів. Крім того, позивач стосовно встановлення строку на примирення категорично заперечує.
За змістом статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Проте судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у цього подружжя відсутні.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 звернуто увагу на ту обставину, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Враховуючи наведене вище, суд встановив, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, відтак є очевидним те, що їх шлюб носить формальний характер, а його збереження неможливе й недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам сторін, в зв'язку з чим суд вважає, що відповідно до вимог статті 112 СК України шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи той факт, що позов про розірвання шлюбу задоволений в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 гривень, що підтверджується квитанцією про сплату №70794377 від 24 вересня 2024 року (а.с. 1), обов'язок щодо сплати судового збору на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, слід покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 - 78, 141, 223, 247, 258 - 268, 273 - 274, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 лютого 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, запис за №99.
3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
4. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
8. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлений 13 грудня 2024 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським РВ УМВС України у Тернопільській області 01 квітня 2004 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області 17 березня 1998 року, РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець