16 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1477/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом адвоката Яковенко Оксани Григорівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування грошового зобов'язання та вчинення певних дій,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа № 360/1477/24 за адміністративним позовом адвоката Яковенко Оксани Григорівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування грошового зобов'язання та вчинення певних дій.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13 грудня 2024 року від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, відповідач просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Клопотання обґрунтовано тим, що, на думку відповідача, дану справу необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідно до статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
16 грудня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, серед іншого, представник заперечує проти розгляду справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування заперечень вказано, що сума нарахованого відповідачем податкового боргу становить 22916,67 грн, а тому дана справа є незначної складності.
При цьому, відповідачем не надано жодного аргументу на користь того, чому розгляд справи незначної складності необхідно проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідачем не зазначено, які саме обставини у справі можливо встановити під час проведення судового засідання з повідомленням сторін.
У зв'язку з викладеним, представник позивача просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін.
Розглянувши вказане клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга статті 12 КАС України).
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно - правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність виключної правової проблеми при вирішенні даного спору, значну складність справи чи суспільний інтерес до її розгляду, та відповідачем не доведено таких обставин.
До того ж, у даній справі оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже зважаючи на те, що ця справа не відноситься до переліку справ, які повинні розглядатись виключно в загальному позовному провадженні (частина четверта статті 257 КАС України), суд дійшов висновку, що дана справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають переходу до її розгляду за правилами загального позовного провадження.
Крім того суд зазначає, що ані позивач, ані відповідач, не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог, а також доказів, що надаються на їх підтвердження.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє їх можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Також, за вказаною формою адміністративного судочинства, суд не позбавлений можливості з'ясувати всі фактичні обставини справи та необмежений у праві вживати визначених законом заходів, необхідних для з'ясування таких обставин, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд зазначає, що на теперішній час в країні триває воєнний стан, мають місце ракетні обстріли в багатьох містах, в тому числі в м. Дніпро, зазнають руйнування енергетичні об'єкти, тобто існує реальна загроза життю та здоров'ю учасників процесу, в тому числі й працівників суду, які мають перебувати в адміністративній будівлі для забезпечення умов фіксації судового процесу. Крім того, Державною судовою адміністрацією України всім судам доведено до відома про необхідність економії ресурсів, які виділені для забезпечення роботи судів, а також вжиття необхідних заходів для збереження робочої техніки. З зазначених підстав суди змушені виважено ставитися до необхідності здійснення відповідних процесуальних дій в межах розгляду конкретної справи.
Отже, необхідність у здійсненні тієї чи іншої процесуальної дії має бути обґрунтована сторонами з урахуванням зазначених обставин, а також того факту, що суд на даний час працює в дистанційному режимі, тому має об'єктивну можливість із збереженням ресурсів та без загрози для життя та здоров'я учасників процесу розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом адвоката Яковенко Оксани Григорівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування грошового зобов'язання та вчинення певних дій, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Качанок