Справа №295/18230/24
1-кс/295/7737/24
10.12.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
дізнавача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3
на постанову дізнавача від 26.10.2024 про закриття кримінального провадження №12024065410000310 від 16.10.2024,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати дізнавача звернутися з клопотанням до ПАТ «Київстар» для отримання інформації щодо абонентів мобільного зв'язку за вказаними номерами; скасувати постанову дізнавача ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 26.10.2024 про закриття кримінального провадження №12024065410000310 від 16.10.2024.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що з постановою він не погоджується, вважає її передчасною та необґрунтованою. Вказує, що 15.10.2024 ОСОБА_3 звернувся на лінію «102» та повідомив про розбійний напад на нього із застосуванням сльозогінного газу, побиття та пограбування. В межах кримінального провадження, у період з 16 по 26 жовтня 2024 року слідчим було допитано ОСОБА_3 як потерпілого, надано пам'ятку про процесуальні права потерпілого. В ході допиту ОСОБА_3 повідомив, що на нього було скоєно розбійний напад, в ході якого ОСОБА_6 , колишній працівник Житомирського районного відділу поліції, почав безпричинно наносити численні удари по голові, тулубу, травити сльозоточивим газом, діагноз МРТ - струс головного мозку. Вказує, що дізнавач належним чином не дослідив всіх обставин справи, не встановив, хто саме був на місці події, не допитав понятих, яким чином зброя заявника потрапила до рук єгерів, не встановлено місце знаходження його мобільного телефону, не надано належної оцінки факту побиття заявника ОСОБА_6 . Дізнавач проігнорував клопотання потерпілого та не звернувся з клопотанням про витребування у ПАТ «Київстар» інформації щодо абонентів мобільного зв'язку, не накладено арешт на вилучену зброю, та не провів ряду слідчих дій, спрямованих на повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Заявник вважає, що постанова від 26.10.2024 про закриття кримінального провадження не містить достатніх мотивів такого рішення та їх обґрунтування.
Заявник у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
ВП №1 Житомирським РУП ГУНП в Житомирській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065410000310 від 16.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Дізнавачем ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 26.10.2024 винесено постанову про закриття кримінального провадження за №12024065410000310 від 16.10.2024, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та змісту постанови про закриття кримінального провадження, відомості до ЄРДР за №12024065410000310 від 16.10.2024 було внесено на підстав заяви ОСОБА_3 , який повідомив, що 15.10.2024, близько 21:00 год, на околиці с. Камянка, Житомирського району, Житомирської області, працівник охорони лісу, на ґрунті раптово виниклих відносин, заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_3 .
У ході досудового розслідування кримінального провадження №12024065410000310 від 16.10.2024 було допитано потерпілого ОСОБА_3 та свідків - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Відповідно до змісту протоколів допитів свідків, їх попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Також, у ході дізнання було проведено судово-медичну експертизу.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження №12024065410000310 від 16.10.2024, встановив, що відповідно до висновку експерта Державної спеціалізованої установи «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1718 від 17.10.2024, при освідуванні у гр. ОСОБА_3 будь-яких видимих тілесних ушкоджень на шкірі обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівках при судово-медичному обстеженні не виявлено. Виставлений в медичній документації діагноз: «Забій лівої половини грудної клітки, забій правої кисті, забій лівого надпліччя, консолідуючий МОС перелом лівої ключиці» базується лише на скаргах потерпілого, але не підтверджений об'єктивними даними (відсутні видимі тілесні ушкодження в місцях забоїв), а тому, при дачі заключення не приймається до уваги (Наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність (ч. 3 ст. 101 КПК України).
Будь-яких обґрунтованих доводів, на підставі яких можливо дійти висновку про неправильність висновку експерта №1718 від 17.10.2024, скарга не містить, та відповідних доказів до скарги не долучено.
Щодо посилання заявника на те, що в рамках кримінального провадження №12024065410000310 від 16.10.2024 не було проведено ряду слідчих дій, слідчий суддя зауважує, що відповідно до положень ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 40-1 КПК України визначено, що дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
При проведенні досудового розслідування дізнавач, слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Оскільки дізнавач на власний розсуд визначає об'єм слідчих дій, які на його думку, будуть достатніми для встановлення всіх обставин кримінального провадження, тому доводи заявника щодо не проведення слідчим слідчих дій, є безпідставними.
У відповідності до ч.4 ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Із встановлених судом обставин вбачається, що досудове розслідування проведено у обсязі, який дозволяє встановити відсутність складу кримінального правопорушення та прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження дізнавачем наведено фактичні обставини та відповідні докази, які дозволяють зробити однозначний висновок, що не залишає місця сумнівам, про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження, у даному випадку, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, а доводи скарги спростовуються змістом постанови та матеріалами кримінального провадження.
Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що оскаржувана у справі постанова про закриття кримінального провадження є обґрунтованою, натомість, доводи скарги про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження не знайшли свого підтвердження у ході розгляду скарги. Відтак, скарга на постанову про закриття кримінального провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 284, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 26.10.2024 про закриття кримінального провадження №12024065410000310 від 16.10.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 16.12.2024.