16 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 305/1541/23
провадження № 61-16552ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клубань Марії Володимирівни, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про визнання протиправним і скасування наказу,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним вище позовом,
в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») № 389/ос від 01 квітня 2022 року
в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ;
- поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 ;
- стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2022 року по 08 листопада 2023 року включно, в розмірі 427 526,31 грн.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня
2024 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду
від 12 листопада 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Клубань М. В., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати. За результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки
у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі.
У змісті касаційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Клубань М. В., вказує, що її довіритель звільнена від сплати судового збору в силу вимог пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, вказані посилання заявника касаційної скарги є помилковими з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата та додаткова.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) вказала, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України, мають різну правову природу.
Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник
у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, заявник звільнений від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору та про поновлення дії трудового договору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684,00 грн.
Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн).
За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли
в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно, оскільки заявником оскаржуються судові рішення за результатами розгляду, зокрема, двох позовних вимог немайнового характеру, за звернення до суду з якими заявник не звільнений від сплати судового збору в силу вимог закону, з урахуванням предмета спору та прохальної частини касаційної скарги заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі
3 435,52 грн (2 684,00 х 0,4 х 2 х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 5, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клубань Марії Володимирівни, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник