16 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9857/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Жайворонок Т. Є. та Колос І. Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024
за позовом акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Компанії
про стягнення 409 028 109,61 грн,
Компанія 08.11.2024 (через систему "Електронний суд") звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати у частині задоволених позовних вимог рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 зі справи № 910/9857/22 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2024 касаційну скаргу Компанії на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у цій справі залишено без руху у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого ГПК України для її подання, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення цього строку, визнані судом неповажними, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Компанія 04.12.2024 (через систему "Електронний суд") подала до Суду заяву про усунення недоліків поданої касаційної скарги, в якій скаржник в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження зазначає про те, що копія оскаржуваного судового рішення була надіслана до електронного кабінету скаржника, до якого доставляються процесуальні документи в електронному вигляді по всім справам, стороною в яких є Компанія, а надалі будь-який електронний документ підлягає реєстрації, приймається централізовано у підрозділах діловодства Компанії, йому присвоюється вхідний номер та через систему електронного документообігу розподіляється посадовим особам для виконання. Такий порядок врегульований Інструкцією з діловодства Компанії (копія якої додається до заяви).
Однак згідно з інформацією, наданою начальником відділу документального забезпечення Компанії листом від 03.12.2024, станом на 03.12.2024 документ - повний текст постанови апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у цій справі на електронну адресу скаржника не надходив та, відповідно, не зареєстрований як вхідний документ в системі електронного документообігу Компанії, про що свідчить додана до заяви згадана відповідь від 03.12.2024 та запит відділу правового забезпечення Департаменту договірної та претензійно-позовної роботи дирекції з правових питань Компанії.
Також скаржник посилається на постійні обстріли об'єктів енергетики та критичної інфраструктури, які безумовно підвищують організаційне навантаження на всі підрозділи Компанії як оператора системи, та повторно наголошує на тому, що копія оскаржуваного судового рішення в паперовому вигляді не була направлена скаржнику.
Зазначені обставини об'єктивно унеможливили своєчасне подання Компанією касаційної скарги, у зв'язку з чим останній просить визнати наведені причини пропуску строку для подання касаційної скарги поважними та поновити його.
Розглянувши матеріали поданої заяви про усунення недоліків касаційної скарги та викладені в ній доводи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Враховуючи, що оскаржувана апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 03.09.2024 (повний текст підписаний 25.09.2024), а тому строк на її оскарження закінчився 15.10.2024.
Як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 03.09.2024 була доставлена скаржнику в кабінет Електронного суду 30.09.2024 о 20:10, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою засобами комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", а тому згідно з приписами абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим скаржнику 01.10.2024, а останнім днем, коли скаржник мав право на поновлення строку для звернення з касаційною скаргою є 21.10.2024.
Водночас назване судове рішення також було опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.10.2024.
Касаційну скаргу ж було подано скаржником (через систему "Електронний суд") 08.11.2024, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Верховного Суду, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 03.09.2024 навіть з урахуванням дати вручення оскаржуваного судового рішення.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак посилання скаржника на ненадходження копії оскаржуваної постанови на його електронну адресу та докази, надані на підтвердження таких доводів, зокрема, лист начальника відділу документального забезпечення Компанії, а також самі лише обставини підвищеного організаційного навантаження на всі підрозділи Компанії, пов'язані з ліквідацією загроз енергетичній безпеці, не можуть бути визнані Судом поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вони зводяться до внутрішньої організації роботи підприємства, діяльності структурних підрозділів, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.
Водночас Суд зауважує, що надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, відповідно до частини одинадцятої статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на наявність у Компанії зареєстрованого електронного кабінету, посилання останньої на те, що копію оскаржуваного судового рішення не було направлено на її юридичну адресу у паперовому вигляді відхиляються як необґрунтовані.
Також як вже було зазначено Верховним Судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху: скаржник був обізнаний про ухвалену постанову суду апеляційної інстанції, оскільки представник скаржника Бондаренко О.О. був присутнім в судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції; оскаржуване судове рішення було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.10.2024 та надіслано в кабінет Електронного суду скаржника, а тому останній не був позбавлений можливості вжити всіх необхідних заходів для того, щоб вчасно ознайомитись з текстом оскаржуваної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень (або ж ознайомитись з матеріалами справи) та звернутися з касаційною скаргою у межах встановлених процесуальним законом строків.
Отже, обставини, на які посилається скаржник у заяві про усунення недоліків, залежали виключно від організації роботи підприємства та зводяться до порушення останнім вимог процесуального законодавства, а причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 03.09.2024 залежали лише від суб'єктивної волі скаржника.
Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок з доведення яких покладено на скаржника.
Наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку щодо пропуску строку касаційного оскарження з поважних причин.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак у даному випадку скаржником не доведено наявність у нього об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою, у зв'язку з чим Суд доходить висновку, що подання касаційної скарги з пропуском встановленого процесуального строку залежало від волевиявлення скаржника, а не від непереборних обставин, а тому наведені у клопотанні підстави визнаються неповажними.
Європейський суд з прав людини у вказаному рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Компанії на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у цій справі, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на викладене та керуючись статтею 234, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 зі справи № 910/9857/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок
Суддя І. Колос