Справа № 642/7614/24
Провадження № 3/642/2186/24
16 грудня 2024 р. м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Балабай С.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
З Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 10.05.2024 о 17 год. 10 хв. на пров. Пискунівський, буд.4 водій ОСОБА_1 керуючи авто Toyota Rav, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Audi Q8, державний номерний знак НОМЕР_2 , від чого ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.1 ПДР - ін. порушення ПДР, порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Частиною першою статті 124 КУпАП встановлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності не з'явилась, про дату, час та місце повідомлявся.
Через канцелярію суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Вину у скоєному адміністративному правопорушенні визнає.
Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи встановлений законодавством строк розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення статті 268 КУпАП, відповідно до якої, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 124 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.11.2024 року адміністративне правопорушення було вчинено 10.05.2024 року, правопорушення не є триваючим, та на час розгляду справи сплив тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, підвідомче суду, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Пунктом 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з закриттям провадження по даній справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Крім того, відповідно до науково - консультативного висновку НКР при ВАСУ, оприлюдненим 07 листопада 2017 року, а саме, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Відповідно до пункту сьомого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, приймаючи до уваги, що на час розгляду справи сплинув строк накладення адміністративного стягнення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 124 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя С.С. Балабай