Єдиний унікальний номер №943/610/24
Провадження № 2-а/943/35/2024
16 грудня 2024 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Шендрікова Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у залі суду в місті Буську адміністративну справу за позовом представника позивача адвоката Лукащука Я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ВП № 2 ГУНП у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Представник позивача адвокат Лукащук я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним вище позовом, у якому просить скасувати постанову поліцейського ВП № 2 ВП № 2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Деркача О.І. серії ЕНА №1360509 від 02.02.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 02 лютого 2024 року поліцейським ВП № 2 ВП № 2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Деркачем О.І. була винесена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 510 грн. за вчинене позивачем адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, що виразилось у тому, що позивач 02 лютого 2024 року о 15.08 год. в м. Буськ на вул. Львівській, 36 керуючи транспортним засобом марки FORD TRANZIT, д.н.з. НОМЕР_1 та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив ст. 2.3 ПДР України. Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною, оскільки були порушені його права, не надано жодних доказів на підтвердження вказаного правопорушення, інспектором не відібрано жодних пояснень, неповно з'ясовано обставини справи, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми права. Крім того, позивач покликається на те, що він просто видів в транспортному засобі а не здійснював них рух. Його транспортний засіб стояв припаркованим на АЗС "ОККО". Відтак, оскільки поліцейським було винесено незаконну постанову, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, а також порушено права позивача, а тому просить даний позов задовольнити.
Ухвалою судді від 01.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін і встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п'ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.
Крім того, сторонам було роз'яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву в установленому законом порядку та строку не скористалися, незважаючи на отримання ними ухвали суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із таких мотивів.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається із оскаржуваної постанови поліцейського ВП № 2 ВП № 2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Деркача О.І. серії ЕНА №1360509 від 02.02.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що позивач 02 лютого 2024 року о 115.08 год. в м. Буськ на вул. Львівській, 36 керуючи транспортним засобом марки FORD TRANZIT, д.н.з. НОМЕР_1 та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив ст. 2.3 ПДУ України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який порушив правила користування ременями безпеки або мотошоломами .
В силу вимог підпункту «в» пункту 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020)
Оскільки позивач стверджує, що він не здійснював рух транспортним засобом, в діях позивача відсутнє порушення приписів підпункту «в» пункту 2.3 ПДР України та відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення ним правопорушення, як і відсутність доказів на вчинення позивачем правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом скасування рішення суб'єкта владних повноважень із закриттям справи про адміністративне правопорушення (п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України) виключно в частині заявлених вимог до Управління патрульної поліції у Львівській області.
Ураховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 77, 78, 139, 242-246, 249, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача адвоката Лукащука Я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ВП № 2 ГУНП у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського ВП № 2 ВП № 2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Деркача О.І. серії ЕНА №1360509 від 02.02.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено: 16.12.2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Лукащук Я.М.
Відповідач: ВП № 2 ГУНП у Львівській області, вул. Київська, 3 м. Буськ Золочівський район Львівська область 80500.
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Г. О. Шендрікова