Єдиний унікальний номер №943/2406/24
Провадження №3/943/1101/2024
13 грудня 2024 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., з участю секретаря судового засідання Дутки С.І., за участю захисника Гобечії І.Т., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від начальника відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №156503 від 22.10.2024, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 22 жовтня 2024 року о 17 год. 47 хв. на автодорозі С140209 сполученням с. Гута - с. Топорів Золочівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «УАЗ 469Б», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи представлений повноважним захисником - адвокатом Гобечією І.Т., який в судовому засіданні заперечив винуватість свого підзахисного в скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки зазначені в адміністративному протоколі обставини не відповідають дійсності, його вина не доведена та відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки, як об'єктивно вбачається із відеозапису події, що жодних ознак сп'яніння у його підзахисного виявлено не було, а останній на місці події категорично заперечував вживання ним алкогольних напоїв. Також із відеозапису слідує, що ОСОБА_1 все-таки погодився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу. Проте, як убачається із відеозапису події, який не є безперервним, що після результату Драгера (0,35% проміле), ОСОБА_1 спитав, що означає такий результат, на що поліцейський відповів, що «Ви перебуваєте у стані алкогольного сп'яніння», після чого ОСОБА_1 висловлює свою незгоду із таким результатом, повідомивши поліцейських про те, що не вживав алкогольних напоїв, зокрема такими словами: «але ж я нічого не пив», що зобов'язувало поліцейського роз'яснити право та запропонувати його підзахисному пройти такий огляд у медичному закладі та доставити його в лікарню, однак поліцейськими цього зроблено не було, а відразу поліцейський безпідставно перейшов до складення адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також поліцейський не роз'яснив ОСОБА_1 його прав, а на запитання підзахисного, що «тепер робити», поліцейський відповів такими словами: «шукайте собі тверезого водія», а також про те, що «далі в суді розберетеся». При цьому, наведені фактичні обставини слідують із наявного та дослідженого відеозапису події, де жодних ознак стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено поліцейськими, його поведінка відповідала дійсності, він категорично заперечував факт сп'яніння. Відтак, на думку захисника, факт інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення залишається недоведеним та спростовується вищенаведеними обставинами, а вина ОСОБА_1 у його скоєнні «поза розумним сумнівом» не доведена, а тому захисник просив закрити провадження в справі за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що подібні випадки є підставою для закриття провадження у справі згідно усталеної судової практики Львівського апеляційного суду, зокрема, покликаючись на постанови суду апеляційної інстанції від 05 березня 2024 року в справі №439/2319/23 та від 22.11.2022 року в справі №943/1096/21.
Заслухавши доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду регулює «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до пункту 7 Розділу І цієї Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Крім того, частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року затверджений «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», де згідно абзацу другого пункту 5 цієї Постанови передбачено, що підтвердженням стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Згідно пункту 8 цієї Постанови в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Проте, як убачається із відеозапису події від 22.10.2024, що вищезазначені вимоги нормативно-правових актів поліцейськими дотримані не були.
Зокрема, як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення працівник поліції долучив до матеріалів справи про адміністративне правопорушення: протокол, акт огляду, результат приладу «Драгер», відеозапис події.
Однак, як убачається з відеозапису події від 22.10.2024, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився та проходить такий огляд, за результатами якого встановлено, що стан алкогольного сп'яніння із результатом 0,35% проміле, однак ОСОБА_1 питає, що це означає, після чого категорично стверджує, що він не вживав алкогольних напоїв.
Разом із тим, у судовому засіданні захисник Гобечія І.Т. наголошує, що із вищевказаним результатом приладу «Драгер» його підзахисний ОСОБА_1 не погоджувався, однак в порушення вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції йому не було запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зокрема, як убачається з відеозапису події, що на ньому зафіксовано, як ОСОБА_1 після проходження огляду заперечував результати такого, зокрема тим, що ОСОБА_1 спитав поліцейського, що означає такий результат, на що поліцейський відповів йому, що «Ви перебуваєте у стані алкогольного сп'яніння», після чого ОСОБА_1 висловлює свою незгоду із таким результатом, повідомивши поліцейського про те, що не вживав алкогольних напоїв, зокрема такими словами: «але ж я нічого не пив», що зобов'язувало поліцейського роз'яснити та запропонувати ОСОБА_1 в такому випадку його право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, чого поліцейським зроблено не було, а відразу перейшов до складення адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису події, що на запитання ОСОБА_1 про те, що «тепер робити», поліцейський відповів такими словами: «шукайте собі тверезого водія», а також пояснив водію, що далі в суді розберетеся, після чого склав протокол.
Відтак, суд констатує, що із дослідженого відеозапису події від 22.10.2024 року об'єктивно слідує, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», на що він погодився. Результат огляду за допомогою цього приладу показав позитивний результат 0,35% проміле, із яким ОСОБА_1 не погодився, оскільки повідомив працівникам поліції, що він алкоголю не вживав. Однак, в порушення вищезазначених вимог закону щодо порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції не було запропоновано та не забезпечено ОСОБА_1 можливість пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров'я. За таких обставин, оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а тому суд вважає, що згідно частини п'ятої статті 266 КУпАП такий огляд вважається недійсним.
При цьому, вищевказаної правової позиції при застосуванні норм права про адміністративну відповідальність за статтею 130 КУпАП в частині дотримання порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння дотримується Львівський апеляційний суд у своїх постановах.
Зокрема, як виснував Львівський апеляційний суд у постанові від 30 серпня 2024 року в справі №466/3723/24, що згідно відеозапису події від 22.03.2024 року співробітники поліції запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, на що він погодився. Результат огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» показав позитивний результат, з яким водій не погодився. Повідомив працівникам поліції, що «алкоголю не вживав». Разом із тим, в порушення вищезазначених вимог закону щодо порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції не було запропоновано та не забезпечено водію можливість пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров'я, чим не дотримано вимог закону щодо проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а тому такий огляд вважається недійсним.
Крім того, подібна правова позиція викладена у постанові Львівського апеляційного суду від 19 червня 2024 року в справі №450/4933/23, де Суд виснував, як убачається з відеозапису події від 29.09.2023, що співробітники поліції запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, на що він погодився. Результат огляду за допомогою приладу «Drager» показав позитивний результат, із яким водій не погодився, заявивши, що «таке не може бути, хіба кефіру звечора випив». Разом із тим, в порушення вищезазначених вимог закону щодо порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції не було забезпечено проведення огляду водія на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, а тому такий огляд вважається недійсним. При винесенні постанови, суддя місцевого суду оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, подібна правова позиція викладена у постанові Львівського апеляційного суду від 22 січня 2024 року в справі №441/2524/23, де судом констатовано, що співробітниками поліції було істотно порушено порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а відтак такий огляд є недійсним. Апеляційний суд наголошує, що наявний у справі відеозапис не підтверджується факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. Зокрема, як вбачається з відеозапису, після проходження огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» поліцейський не з'ясував, чи погоджується водій з таким результатом, а одразу вказав, що буде складено протокол. Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, то такий огляд вважається недійсним. При винесенні постанови, суддя місцевого суду оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, подібна правова позиція викладена у постанові Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року в справі №458/910/23, де Суд виснував, як вбачається з відеозапису події від 26.09.2023 працівник поліції пропонує водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, який проходить огляд, за результатами якого встановлено, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат 1,23%. Згідно наявного відеозапису №01955_00195520230926002505_0001A водій висловив незгоду із результатом огляду, а саме вказував, що результат приладу «Drаgеr» для нього незрозумілий, однак в порушення вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, йому не було роз'яснено право у випадку незгоди із результатом огляду на місці зупинки пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я. Так, на відеозаписі не зафіксовано роз'яснення поліцейського про можливість проходження водієм огляду у медичному закладі або відмову від такого огляду. Таким чином поліцейський всупереч положенням ст. 266 КУпАП, п. 7 Розділу І Інструкції, п. 6, п. 8 Порядку не пред'явив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі і не доставив особу для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Отже, всупереч вимог ст. 266 КУпАП, а також положень згаданих вище Інструкції та Порядку (відповідно до яких водій транспортного засобу, який висловив незгоду з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я) поліцейський не направив особу до медичного закладу, натомість склав протокол про адміністративне правопорушення. Також, на переконання апеляційного суду, з огляду на зазначені обставини працівники поліції мали б забезпечити огляд водія на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі з метою перевірки встановленого результату огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу. Таким чином протокол про адміністративне правопорушення щодо водія був складений за результатами огляду водія на стан сп'яніння, проведеного з порушенням встановленого порядку, а тому і протокол про адміністративне правопорушення, і результати огляду на стан сп'яніння з використанням приладу «Drаgеr» критерію допустимості доказів не відповідають і не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення. Отже, поліцейськими при проведенні огляду водія на стан алкогольного сп'яніння не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку щодо необхідності проведення огляду водія в закладі охорони здоров'я у разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів з подальшим складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно частини п'ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У рішенні ЄСПЛ «Матанович проти Хорватії» зазначено, що буде порушенням Конвенції використання одних доказів з ігноруванням інших.
Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом» Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин, суд вважає, що залишився недоведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та порушення ним вимог пункту 2.9 «а» ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №156503 від 22.10.2024, враховуючи істотне порушення процедури такого огляду, оскільки після висловлених ОСОБА_1 сумнівів та фактично його незгоди із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», останньому не було запропоновано поліцейським про можливість проходження повторного огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, зважаючи на висловлену ним незгоду з його результатами.
Крім того, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17 (провадження № К/9901/3839/17).
Відтак, із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 40-1, 130, 245, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І. Б. Кос